Пів світу

Знаєте, у мене давно була мрія, щоб про наші подорожі казали: “Та вони вже пів світу подивилися”, і прагнув, щоб вона швидше збулася. Колись давно, 12 років тому, ми починали цей маршрут, навіть не уявляли наскільки успішним у досяганні мети він буде. Я колись жартома відповідав, що ми хочемо увесь світ побачити, а потайки мріяв, щоб хоча б половину вдалося. Пам’ятаю, як до нашого захоплення відкриттям світу багато хто скептично ставився, ми фактично були першими, хто із нашого кола знайомих почали так глобально займатися подорожами. Багато хто пізніше починав і навіть із ще більшим розмахом, але нас наздогнати виявилося не так і легко.
Цікаво, що з нами по швидкості дослідження світу навіть змагається дівчина з котрою ми ніколи не бачилися і навіть не переписувалися. Просто у волонтаріаті час від часу перетинався з її батьком і він синхронізував наш та її прогреси. При тому, він нам передавав її останні плани, а ми у відповідь передавали свої плани. За увесь наш досвід подорожей були переломні моменти, коли я боявся, що більше не вийде подорожувати, але кожен раз це спрацьовувало як бустер. Пам’ятаю, як почалася криза і все значно подорожчало, тоді я навчився відшуковувати дешеві квитки навіть в інший кінець світу. Коли почався ковід і здавалося, що подорожі встали на довгу паузу і навіть в інтернеті хтось написав “Так, тепер-то вже точно в цьому році не політаємо”. Мозок почав перебирати варіанти і як результат ми жили у Туреччині і це були дійсно фантастичні дні, ми міняли рівно раз на тиждень регіон країни. Тоді ще наші знайомі та рідні люди думали, що ми вже не повернемося з подорожі додому. Але в планах такого не було і Україна завжди була відправною точкою. Потім цей досвід спробували ще на довший строк. Тепер же, коли для всіх українців світ перевернувся, ти розумієш, що в цьому не може бути жодних гарантій для твого майбутнього, то подорожі вийшли на такий рівень, про який я і мріяти не міг, бо життя одне і якщо маєш мрію, треба до неї йти.
Колись ми за рік подорожували 8 разів і я думав, що більше ну фізично не можна, потім було аж 12. І тоді я ще писав, що навіть не уявляю чи вдасться колись поставити вище рекорд. У мене досі не вкладається в голові, що наступний рекорд став 22 подорожі за рік. Та і взагалі я не уявляв, що колись буде така подорож, котра буде тягнутися роками. Я свою ту розповідь так і назвав “Подорож в один кінець”. Взагалі було б цікаво побачити реакцію нас в минулому, десь у школі, щоб нам показали список наших розповідей про подорожі, достатньо тільки заголовків. Та мабуть, я б не повірив, що це правда. І взагалі, дуже-дуже класно, що по співпадінню, під час першої подорожі я активно вів свій блог і вирішив її описати для того, щоб запам’ятати найдрібніші деталі, і як же чудово, що я не перестав це робити.
Пам’ятаю той приємний шок, коли нас з Дашею вперше впізнали на вулиці в Мукачево – “Вітаю, а я вас читаю, ви дуже цікаво пишете”. А потім ще й на Турправді два рази вигравав номінацію “Автор року”. Я взагалі і не знав, що мене читають. Це правда, бо ніяких індикаторів того не було. А потім помітив, що навіть цілі обговорення на форумах є моїх розповідей, потім почав в інтернеті знаходити копіпасти наших розповідей на туристичних сайтах. Один раз у мене навіть копірайти запросили для використовування матеріалів з розповідей. Взагалі цікаво іноді себе погуглити. Якось знайшов фрагмент зі своєї подорожі очами іншої туристки. Вона написала, що побачила мене у готелі і одразу зрозуміла, що обрала правильний готель, оскільки ми його теж обрали. Ця дівчина підійшла до нас і привіталася в тому готелі. Колись ще був радісний випадок, коли у літаку підійшла жінка і запитала “Вітаю, а куди ви саме летите?” Я здивовано сказав напрямок, мені здається то була Туреччина, на що жінка відповіла “Просто дивно, що ви на цей раз так близько летите, я вас читаю в інтернеті і зазвичай у Вас набагато складніші маршрути)))”. І мені дуже радісно, що мені вдається людей надихати і допомагати прокладати свої маршрути. Колись знайома на роботі мене запитала куди їй взяти і полетіти у відпустку, я сказав – лети в Перу, туди як раз акція. Колега була дуже задоволена після подорожі моєю порадою. Мені відносно часто пишуть на форумах з консультацією, як краще побудувати аналогічний нашому маршрут, чи просто уточнюють тонкі моменти по маршруту. Я завжди із задоволенням допомагаю. Колись навіть туристка, яку я ніколи не бачив, але вона читала наші подорожі, скинула мені реквізити банківської картки і копію паспорта щоб я допоміг купити на сайті авіакомпанії квитки. Але вишенька на торті це 75-річна жінка що попросила мене допомогти їй подивитися Грецію, про яку вона дуже довго мріяла. Хоч бабуся навіть англійської не знала, вона успішно сама злітала в Грецію, а потім ще й окремо у Рим. Вона сказала, що з моєю віддаленою підтримкою себе дуже впевнено і спокійно почувала. Ми навіть їй грецького сантехніка викликали під час її подорожі.
Також у нас вже окремий клуб мандрівників самоорганізувався, де у чаті усі постійно кудись літають і завжди підтримують одне одного корисними порадами. А іноді ми збираємося з доповідями на якусь туристичну тему. Я навіть вже виступав англійською мовою перед поляками, розповідав про Японію. Пам’ятаю, що раніше далека Азія була по можливостям і цікавості пріоритетом номер один. Зараз же, коли більшість традиційних напрямків покорена, ми придумуємо незабутні і нестандартні маршрути.
Один із векторів – важкодоступні і цікаві місця Європи. А таких чимало! Коли мені хтось каже, що він бачив усю Європу, то я подумки посміхаюся і завжди можу порадити мандрівнику, в які куточки ще варто зазирнути.
Другий вектор — це природні явища. В Ісландії нам дуже пощастило вполювати справжнє виверження вулкана. І не просто вполювати, а підійти до жерла на заборонену відстань приблизно у 20 метрів (Дозволена була приблизно 500). Ми віддавали собі звіт, чим це може закінчитися, але були максимально обережні, і не ризикували. Просто хто ж знав, що там ще й землю трухане, коли ми будемо біля лавового порога-водоспаду. Друга цікава річ, яку ми вполювали це аврора – полярне сяйво. Полювання було дійсно важким, виснажливим і дуже холодним, але радості було неймовірно багато, аврора ще й була дуже потужною і продовжувалася близько години. При тому полювання ми почали з Польщі, а закінчили за арктичним колом. Одна туристка мене жартома запитала про те, чи вполюємо ми торнадо. І тепер це лише питання часу, я навіть вже розібрався як саме і де це треба робити. А доки торнадо не настало, наше велике туристичне досягнення буде пройдений маршрут пілігрима. У нас запланований піший маршрут з Португалії до Іспанії. Тільки згадка про цей маршрут викликає легкий адреналін по тілу. Але, на щастя, я дуже самовпевнена людина, тож точно подолаємо відстань у 250+ км пішки. Дуже цікаво, як буде виглядати наша туристична карта після маршруту. Пам’ятаю колись тільки починали закреслювати на карті країни і відмічати місця, тоді майже кожен день дивився на наші відкриті країни і мріяв як їх буде ставати все більше і більше. Зараз же в голові важко осягнути кількість місць, що ми побачили, а на карті це виглядає як 701 шпилька, які з карти світу роблять непроглядного їжака. Але сучасному туристичному людству дуже пощастило. По-перше, ми маємо літаки, що летять майже 1000 км на годину, що робить будь-яку точку світу доступною. По-друге, це розмір планети. Я б сказав би що він як раз. І головна перевага це час. Кожен з нас має більше 30 років усвідомленого життя, під час якого буде комфортно подорожувати. А це означає, що навіть відкриваючи одну країну на рік, за 30 років ви відкриєте аж 30 країн і побачите дійсно чимало, після чого ваш світогляд ніколи не буде колишнім.
Взагалі мандрівники бачать цей світ по-іншому. Моя мама якось сказала: “Треба щоб наш уряд видав кожному українцю по квитку до Індії, після чого точно ніхто б не скаржився на життя”. А водій на Шрі-Ланці колись сказав, що ми дуже щасливі люди що можемо побачити як виглядає світ за межами своєї країни. Але, на жаль, не так багато українців усвідомлює, яке то щастя народитися саме в Україні і так само багато людей дуже прив’язані до свого фізичного житла. Хоча як показав сучасний досвід, сьогодні у тебе є житло і для себе і для дитини, а буквально в одну хвилину, навіть якусь секунду, усе перевертається і ти живеш на орендованій квартирі і через силу намагаєшся перебудувати й усвідомити своє майбутнє. На щастя, тут великий туристичний досвід став дуже в нагоді. По факту, для мене змінився тільки колір і геометрія стін, вулиця біля будинку, все так само складається з трави, дерев та асфальту, просто вони в іншій комбінації і по іншому виглядають. Як мені вже декілька людей сказали “Ти не мешканець своєї країни, а дитя світу, тому тобі набагато легше ніж іншим змінити локацію” і це дійсно так. По факту зміну країни я в голові сприймаю як нескінченну подорож. Ні, мені насправді було завжди цікаво, як це пожити в якійсь іншій країні кілька місяців, але знаєте, бажання вони такі, можуть здійснитися у більш розширеному форматі і ті кілька місяців можуть перетворитися навіть на все життя. Але це все лише нові можливості і треба їх використовувати по-максимуму, що ми успішно і робимо. І якщо вам так само умовно пощастило стати екс-патріотом або мігрантом (ці два слова мають позитивний сенс, хоча перше звучить якось дивно), то використайте це як перевагу, вважайте, що це ваш щасливий квиток у нове життя, навіть якщо і попереднє життя вас влаштовувало. Особисто я взагалі вважаю, що виграв найкращу лотерею в світі яка могла б тільки бути, коли придбав той щасливий квиток до Куби. Цікавий факт, що за пів року до імміграції ми були в гостях у Олени, що жила у Львові. У неї тоді була нездійснена мрія жити в Європі, а я тоді сказав, що якщо б я так близько жив до гір, то кожні б вихідні їздив на трекінг у гори. Мабуть то був вечір здійснення бажань. Ми тепер живемо рівно на такій самі відстані від гір як тоді жила Олена, а Олена тепер дійсно живе в Європі. З горами правда є нюанс, там рівно кожні вихідні йдуть дощі, але то вже деталі, коли ти тут на постійній основі, то дні без дощів вполювати можна. Наша улюблена фраза в горах “Красиво, але то не Верховина!”.
Ось такі наполовину філософські роздуми накопичилися у мене в голові на момент відвідування половини світу. Мені самому тепер цікаво буде перечитати, які думки були на попередніх відмітках, з нетерпінням чекаю на наступні визначні моменти у подорожах.

Взагалі мандрівники бачать цей світ по-іншому. Моя мама якось сказала: “Треба щоб наш уряд видав кожному українцю по квитку до Індії, після чого точно ніхто б не скаржився на життя”. А водій на Шрі-Ланці колись сказав, що ми дуже щасливі люди що можемо побачити як виглядає світ за межами своєї країни. Але, на жаль, не так багато українців усвідомлює, яке то щастя народитися саме в Україні і так само багато людей дуже прив’язані до свого фізичного житла. Хоча як показав сучасний досвід, сьогодні у тебе є житло і для себе і для дитини, а буквально в одну хвилину, навіть якусь секунду, усе перевертається і ти живеш на орендованій квартирі і через силу намагаєшся перебудувати й усвідомити своє майбутнє. На щастя, тут великий туристичний досвід став дуже в нагоді. По факту, для мене змінився тільки колір і геометрія стін, вулиця біля будинку, все так само складається з трави, дерев та асфальту, просто вони в іншій комбінації і по іншому виглядають. Як мені вже декілька людей сказали “Ти не мешканець своєї країни, а дитя світу, тому тобі набагато легше ніж іншим змінити локацію” і це дійсно так. По факту зміну країни я в голові сприймаю як нескінченну подорож. Ні, мені насправді було завжди цікаво, як це пожити в якійсь іншій країні кілька місяців, але знаєте, бажання вони такі, можуть здійснитися у більш розширеному форматі і ті кілька місяців можуть перетворитися навіть на все життя. Але це все лише нові можливості і треба їх використовувати по-максимуму, що ми успішно і робимо. І якщо вам так само умовно пощастило стати екс-патріотом або мігрантом (ці два слова мають позитивний сенс, хоча перше звучить якось дивно), то використайте це як перевагу, вважайте, що це ваш щасливий квиток у нове життя, навіть якщо і попереднє життя вас влаштовувало. Особисто я взагалі вважаю, що виграв найкращу лотерею в світі яка могла б тільки бути, коли придбав той щасливий квиток до Куби. Цікавий факт, що за пів року до імміграції ми були в гостях в Олени, що жила у Львові. У неї тоді була нездійснена мрія жити в Європі, а я тоді сказав, що якби я так близько жив до гір, то кожні б вихідні їздив на трекінг у гори. Мабуть, то був вечір здійснення бажань. Ми тепер живемо рівно на такій самі відстані від гір як тоді жила Олена, а Олена тепер дійсно живе в Європі. З горами правда є нюанс, там рівно кожні вихідні йдуть дощі, але то вже деталі, коли ти тут на постійній основі, то дні без дощів вполювати можна. Наша улюблена фраза в горах “Красиво, але то не Верховина!”.
Ось такі наполовину філософські роздуми накопичилися у мене в голові на момент відвідування половини світу. Мені самому тепер цікаво буде перечитати, які думки були на попередніх відмітках, з нетерпінням чекаю на наступні визначні моменти у подорожах.

Цікаві факти про наші подорожі

  1. Першою нашою країна ЄС була Угорщина, і вона була двадцятою країною.
  2. Найкраща подорож вважається Дубай Експо 2020.
  3. Найдовша наша подорож займає більше одного року.
  4. Максимальна кількість подорожей за рік – 20.
  5. Найпопулярніша країна — Туреччина. Там ми були вже 14 разів.
  6. Найвіддаленіша країна, куди я надихнув полетіти самостійного туриста — Перу.
  7. Найкрасивіший колір океану на Занзібарі та Кубі.
  8. Під час подорожей неодноразово були зустрічі зі зміями.
  9. Якщо плани на подорож у нас співпадають з моїми батьками, але в різний час, то ми ховаємо пляшку з грошима один для одного.
  10. Найдовша відстань між подорожами в одне й те саме місце становить 27 років.
  11. При зміні роботи на співбесіді потрібно узгоджувати по дві подорожі на випробувальний термін.
  12. Знання іноземної мови не є обов’язковим. Ми були в країнах де не розмовляють англійською.

Фотографії перед початком сезонів

Восьмий сезон

14 листопада, 2019

11 травня, 2017

Шостий сезон

19 вересня, 2017

Ми закінчили наш четвертий сезон подорожей, за який ми здійснили вісім закордонних подорожей та дві Україною, здолавши 55200 км, що перевищує довжину землі в 1.37 разів. У своїх подорожах ми провели 74 дні, що є абсолютним рекордом попередніх сезонів. За рік ми відвідали двічі Атлантичний океан, Червоне та Південно-Китайське море та традиційно Босфорську затоку.

1 вересня, 2016

П’ятий сезон

5 серпня, 2016

Ось і закінчився наш третій сезон мандрівок. Цього сезону ми здійснили наш 50-й переліт, виконали 6 незабутніх подорожей за кордон та відкрили цілий континент – Південну Америку. Південна Америка вважається нашою найскладнішою і найтривалішою поїздкою і само собою входить у топ поїздок з усіх подорожей. Та й за кількістю перельотів сезон так само вийшов у топ – 24 перельоти.

До відкриття четвертого сезону залишилося зовсім небагато, а поїздки вже майже всі розплановані.

18 вересня, 2015

Четвертий сезон

18 березня, 2015

Вчора о другій годині ночі було переможно завершено найскладнішу частину підготовки до подорожі.
Отже, попереду 17 днів та 11 авіаперельотів.

8 червня, 2014

Другий сезон

24 вересня, 2013

Перший сезон

12 березня, 2013

33 відсотки країн

Я дуже люблю мріяти, і як же чудово, коли мрії втілюються у життя. Наприклад, одна з моїх мрій — це фраза “Та вони вже пів світу об’їздили”, яка звучить у прямому, а не в переносному значенні про нас. І я бачу, що для нас це цілком посильне завдання. Після восьми років незабутніх та фантастичних пригод ми можемо сміливо про себе говорити, що бачили третину нашої планети! За плечима 177 перельотів та сотні переїздів, 1800 відвіданих визначних місць, парків чи просто цікавих місць у 336 містах світу. На щастя, наше прагнення подорожувати не змогли зупинити ані скасування рейсів, ані закриті готелі, ані зламані автобуси, ані спалах чуми, ані вірус Зіка, ані зустрічі зі зміями, ані жорстка інфляція валют, ані коктейль Молотова, що летить у нас, ані зустріч з недоброзичливими хлопцями озброєними мачете, ані крадіжки грошей. Це все тільки додає дорогоцінні камінці пригод у наші безцінні спогади. Навіть всесвітній локдаун дозволив нам змінити підхід до наших мандрівок та провести не менш насичений на подорожі рік ніж попередні. Тож ми справді дуже вдячні цьому світу, що через сотні тисяч кілометрів зараз сидимо цілі та здорові. А як круто, що в епоху інтернету легко ділитися всіма моментами з іншими туристами! З одного боку таку розповідь можна розцінювати як хвастощі, але я точно знаю, що є люди, які радіють разом із нами та надихаються на пригоди!
З кожною відкритою країною ми все більше переживаємо, що все менше країн, які кардинально відрізнятимуться від побачених. Адже ми вже глибоко залежні від емоцій, які ми відчуваємо, відкриваючи дедалі нові місця. Але поки що, як не дивно, захоплення тільки зростає. Ось, здавалося б, чим нас міг здивувати черговий острів — Занзібар, але ж ні, він дивував по кілька разів на день! А тепер вдумайтеся, щодня на острів прилітає більше тисячі туристів і практично всі відчуватимуть такий вау-ефект, хіба не прекрасний цей світ?
А ще ми шалено пишаємося, що можемо себе називати експертами за напрямом Азії та екзотичним островам. Це наші улюблені напрямки і, на щастя, саме вони найбільше досліджені нами. Там взагалі завжди все йде як по маслу, легко та насичено. Мені дуже подобається дивувати людей напрямками, в яких ми були і в фарбах розповідати про них, сподіваючись, що слухачі нас люди теж полетять і зможуть розділити з нами наші враження. Нехай навіть не в ті поїздки, які були заплановані на 2020 рік. Нехай скасувалась Ніцца, Монако і Рим, але які чудові подорожі прийшли їм на заміну. А відкриті нові місця України цього року перевершили всі очікування щодо кількості та краси. Карантин тільки розв’язав наші руки, надавши нам можливість віддаленої роботи. І найголовніший подарунок карантину – Занзібар, якого близько не було в планах. Я проводив цілі опитування туристів про те, як вони опинилися на цьому райському острові, в основному відповідь була одна “Ми сюди летіти не планували, але оскільки усе інше було закрито, вибір був очевидний”. На цьому острові ми зустріли інших так само вічно як і ми людей, що мандрують. Було разюче, наскільки у нас з ними збігалися думки під час подорожей. Наприклад, коли щось відбувається не за планом і можливо не найприємніший досвід, перша думка – ось це буде що розповісти після повернення додому. Інші туристи навіть весілля повторно грають час від часу як і ми. Тож за Занзібар, якого і в нас не було в планах, карантину окрема подяка. Щоправда, тепер все складніше і складніше повертатися додому, адже ти знаєш, що можна залишитися в країні та жити у форматі нескінченної подорожі. Але якщо не повертатися, то не буде мандрівок до інших країн, а так не можна. Одна пара на острові нам розповіла, що опинилася на Занзібарі, оскільки проплатила тур на острів Хайнань і цього ж дня почалася епідемія, а китайський острів закрили, оператор у результаті переніс гроші за тур на користь Занзібару. Іронія тут полягає в тому, що того зимового вечора ми теж вирішили, що завтра братимемо пакет на Хайнань, а коли я наступного дня хотів його забронювати, то з’ясував, що острів щойно закрили і просто не встиг зробити бронь і відправити гроші. Так би нас чекало ще більше пригод із листуванням щодо повернення грошей. Загалом частина цього року у нас тільки й складалася з нескінченних листування з усіма сервісами, хто встиг скасувати квитки. Це були 10 пар авіаквитків, 5 автобусів та просто непристойна кількість готелів, у тому числі проплачених та тих, за якими не можна скасувати бронювання. За підсумком повернулися абсолютно всі гроші від усіх сервісів та готелів, і навіть ті готелі, у яких було не дозволено скасування, також повернули гроші. У сукупності ми втратили 3 євро за дрібними комісіями та увійшли у великий плюс на різниці курсів на нашу користь. Що тільки підкріпило мої переконання, що за рік зі знижками квитки купувати можна продовжувати. Нехай тепер лише кордони відкриють.
Ще у нас підростає юний мандрівник, який у свої дев’ять років ставить собі цілі та, як не дивно, успішно їх досягає. Наприклад, нещодавно він тріумфував, що був у Єгипті більше за мене за кількістю разів. Ми з Дашею спочатку не повірили, тому що практично у всіх пакетних подорожах він із нами. Але потім Мишко розписав детальніше всі свої поїздки та в нас відібрало дар мови. А останні його заяви, коли він їсть щось гостре на смак: “Я готовий летіти з вами до Азії!” І, зважаючи на все, дуже шкодує, що, коли йому було менш як два роки, бабуся відмовила нас брати його в Гонконг і ми здали квитки на інфанта. За деякими далекомагістральними напрямками я Мишкові вже навіть розповів у якому саме віці він полетить туди сам. Наприклад, дуже хочу, щоб у Михайла був досвід “Work and travel”, та шкодую, що у мене такого досвіду не було. Пам’ятаю, як у нас в інституті повернувся одногрупник, який літав за цією програмою, на парі англійської вільно почав говорити. Я з того дня почав говорити так само впевнено та вільно, як і він. Нехай навіть неправильно, але цього вже було достатньо для подорожей та роботи. Тут впевненість взяла гору над безграмотністю. Далі ми з Дашею почали набивати практику розмовної англійської якраз у подорожах. Пам’ятаю, як колись давно, ми мріяли про далекі країни, які вже давно позаду. Причому чим яскравіше пройшла поїздка, тим свіжіші її спогади здаються. Буквально лише вчора ми були у найскладнішій подорожі Південною Америкою, але насправді вже минуло понад 6 років! І знову мріємо туди повернутись. Але на жаль, повернутись у всі місця, які хочеться, просто фізично не вистачить життя, зате є можливість хоча б по разу подивитися все і повернутися до най-най! До речі, за складністю Південна Америка тривалий час тримала абсолютне лідерство, пізніше розділила перше місце з Китаєм. Якщо в Південній Америці складність полягає в мовному бар’єрі та фізичному навантаженні на організм, а також проблемах зі здоров’ям через перепади висоти, то Китай це ізоляція від засобів зв’язку і все той же мовний бар’єр, що не пробивається. Китай потрібно взагалі ідеально розпланувати з Києва, а потім його також ідеально повторити, адже права на помилку там не буде. А Південну Америку взагалі неможливо повністю спланувати до дрібниць як мінімум через відсутність розкладу поїздів та автобусів. Але, з іншого боку, якщо їдеш кудись у Польщу, де максимально все легко, то вже отримуєш емоції в десятки разів менше, ніж від важкодоступної Мачу Пікчу. Нещодавно ми для себе склали список усіх місць планети, про які ми знаємо і хочемо їх побачити. Зараз, окрім досягнення у вигляді третини світу, ми маємо ще одне з досягнень – відвідано половину місць із нашого списку. Причому багато з місць, що залишилися, подивитися не так вже й складно, але банально до них ще не дійшла черга. Але я впевнений, що в оновленому форматі роботи та подорожей нові місця відкриватимуться все частіше, а подорожі будуть дедалі довшими. Ми щиро бажаємо всім якнайбільше подорожувати, адже це так чудово!

Наша статистика
Скільки років ми в дорозі: 8 повних
Кількість закордонних подорожей разом: 62
Найбільша подорож: місяць у Туреччині
Кількість перельотів: 177
Найпопулярніша країна: Туреччина
Визначна пам’ятка якої ми пишаємося: Мачу Пікчу
Найбільша кількість поїздок за рік: 12
Найдорожча подорож: Південна Америка
Максимальна кількість перельотів за поїздку: 12
Найнебезпечніша поїздка: Домініканська Республіка
Улюблена авіакомпанія: Emirates
Найекзотичніша поїздка: Занзібар
Найтриваліша поїздка: Центральна Індія
Моя улюблена страва: Іскандер Кебаб

Що ми вже бачили
Карнавал, водоспад, льодовик, кратер вулкана, вир, Мачу Пікчу, Тадж Махал, піраміди, пустеля з барханами та міражами, швидкісні поїзди, політ на повітряній кулі, Каппадокія, Памуккале, статуя Христа-Спасителя, солончак, парк розваг, святилище Фусімі Інарі, Єрусалим, колонія світлячків, річка в Заліщиках, фіорди, термальне озеро, канали Венеції, Ейфелева вежа, Саграда Прізвище, Велика Китайська стіна, гори “Аватара”, Гарденс бай Бей в Сінгапурі, Бурдж Халіфа, екзотичні острови, гора Фудзі, Ніл, рисові тераси, кольорові гори, каньйони, бамбуковий ліс, чорний пляж, Мулен Руж, корали та різнокольорові рибки, замки, базальтові стовпи, баобаб

Що у нас попереду
Вулкан з лавою, північне сяйво, Стоунхендж, Пізанська вежа, Колізей, статуї на острові Великодня, піраміди Майя, круїз на лайнері, парк розваг Діснейленд, Гальштат, африканське сафарі, Бернінгмен, політ на вертольоті, замок Антарктида, Арктика, гейзери, кругосвітня подорож, печера в Мексиці, Великий Бар’єрний риф, Ангкор-Ват, Петра, міст у Сан Франциско, статуя Свободи, Гранд-Каньйон, Мертве море, Плитвицькі озера, Тибет, Прованс, Біг Бен, Ніагарський водоспад, Трансільванія, Водоспад Вікторія, Поля тюльпанів, Аномальна зона, Бермудський трикутник, Єллоустоун, Велика блакитна діра, Лохнеське озеро, Базальтові стовпи, що стоять, покататися на снігоході, політ на параплані.

25 січня, 2021

26 відсотків країн

Ми це зробили! Подорож до Норвегії урочисто закрила наш 6-й сезон мандрівок. Лічильник тріпадвізора показав позначку 26% світу відвідано. Кожна четверта країна на планеті підкорена нашими маршрутами.
За 6 років ми виконали 42 подорожі за кордон, подивилися 43 країни, 216 міст, виконали 132 перельоти. Я завжди мріяв подорожувати і дуже радий, що вдалося розігнати цей поїзд і залучати інших до цього заняття.
Все почалося 11 років тому, у перші місяці нашого знайомства із Дашею. Ще зовсім молоді ми купили квитки в першу нашу спільну подорож. Квитки були на вихідні до Полтави. Оскільки Даші не подобалися мої нотки перфекціонізму, вона попросила не перевіряти все по 10 разів, і так все правильно в тих квитках. Так ми і поїхали на третій полиці до Харкова. Наш полтавський поїзд поїхав на день раніше, у квитках виявилася помилка в даті))) З того дня я відповідаю за візову, квиткову та іншу документну частину по всіх наших подорожах. Даша взяла на себе роль топографа. Більшість маршрутів наших подорожей прокладається нею. Даша має талант знаходити місця, які не завжди фігурують у стандартних путівниках. У мене талант вишукувати акції на авіаквитки до тих самих місць. Варто зазначити, що у першій нашій поїздці ми таки дісталися Полтави. Крім низки інших поїздок вихідного дня, у нас були дві наймасштабніші поїздки до Криму та Карпат. За 20 днів ми змогли охопити майже всі основні місця півострова. А до Карпат поїхали, навіть не знаючи в яких містах і де житимемо. Все настільки легко складалося, поїздки вийшли незабутні. Тоді ж були мої перші спроби пера в інтернеті. Основна ідея була в тому, щоб у старості я зміг перечитати та згадати все до деталей. Подумки знову вирушити в будь-яку з минулих подорожей. Поїздок Україною була дуже велика кількість, ми комбінували найскладніші на той час маршрути з поїздів. Я заробляв на ремонті комп’ютерів. Коли вдавалося щось заробити, ми купували чергові квитки на поїзд. Іноді їздили навіть зі своєю постільною білизною, щоб заощадити гроші, за які потім можна було купити чергові квитки. Я помітив приємну особливість. У тумбочці біля комп’ютера завжди лежали квитки на якийсь поїзд. Це було прекрасно. Перші закордонні поїздки були в оркостан та тарганстан. У випадку з тарганстаном, ми відзначали Новий рік просто у поїзді з усією відповідною атрибутикою. Це, напевно, і був прототип ідеї “Новий рік у метро”, яку ми втілили у 2018 році. Після весілля у 2010-му настала наша перша серйозна подорож – до Єгипту. Ми були в приємному шоці від того, наскільки інше життя закордоном у всіх своїх аспектах. Це було перше занурення в абсолютно інший світ. Було перше випробування нашої шкільної англійської. Я виписував усі англійські слова, яких мені не вистачало під час розмови. Араби зі мною хотіли говорити кацапською, але ми посилено почали свою практику англійської. І найцікавіше відкриття, що навіть з поганим знанням мови можна чудово почуватися в іншій країні. Ми тоді відкрили для себе екзотичних рибок, піраміди, Луксор. Нам хотілося, щоб всі це побачили! Треба було якось цим усім поділитися зі світом. Потрібно обов’язково написати розповідь, вивантажити багато фотографій і всім друзям розповісти, щоб вони обов’язково полетіли і теж це побачили! Люди, які ніколи не подорожували, навіть не підозрюють скільки паралельних світів існує на цій планеті. А найприємніше, мандрувати сподобається практично кожному. Варто лише раз спробувати. Все це звичайно впирається в гроші. Але яких тільки акцій не буває. Наприклад, можна за рік взяти квитки у МАУ за 1100 грн і полетіти хоч на один день зі своєю їжею, щоби було практично без витрат. Але обов’язково побачити ці чудові безвізові світи. Після першої закордонної подорожі близько півтора роки ми мали перерву. Треба було знайти першу серйозну роботу, щоб можна було продовжувати подорожі. Потім народився Мишко, коли йому виповнилося пів року, він приєднався до наших мандрівок Україною. Паралельно ми відкладали гроші на якусь далеку і велику подорож. Найголовніше у самостійну! Ми вже досить натренувалися у місцевих поїздках та були у тарганстані, оркостані та Єгипті. Начебто все просто. Тоді ще, коли ми брали перший тур до Єгипту, дівчина-агент нам сказала заповітну фразу “Ну а наступного разу летіть уже до Таїланду!”. Ця фраза півтора року так не виходила з голови, що ми так і зробили. Ми пішли в авіакаси і з’ясовували, коли можна максимально дешево полетіти до Таїланду, і де це взагалі) Ось тоді я і з’ясував, що на авіаквитки бувають акції. До вильоту було ще більше трьох місяців, я ночами сидів і вивчав повітряні маршрути та тарифи. Першою знахідкою в інтернеті був Стамбул. Саме є гроші на Таїланд. Думаю, поїздка гіршою не стане, якщо ми з її грошей візьмемо трохи на користь Стамбула. Заодно і Мишко у свої рік і два місяці побачить іншу країну, бо суцільні гори Карпати поки що. Самостійний Таїланд пройшов на позитиві космічних масштабів. Це була справжнісінька пригода. Тоді не було ні GPS, ні електронних офлайн-карт, ні гаджетів. Кожна спроба потрапити на визначну пам’ятку оберталася масою пригод. Ми помітили, що всі пригоди завжди закінчуються добре. Це Азія! Здається, улюблену частину світу ми вже знайшли.
Подорожі та пошуки акцій нас затягли глибоко у свої тенета. Ми особливо й не чинили опір. Далі з’явилася ціла математична наука про те, як із 20 днів робочої відпустки зробити 67 днів закордоном. Як на співбесіді домовитися з начальством про дві відпустки під час випробувального терміну так, щоб не провалити співбесіду. Вже, до речі, у третій компанії так домовляюся. Епічніше було на минулій, тоді я зміг домовитися, що попрацюю на випробувальному терміні 8 днів, потім на 21 день вилечу в Південну Америку, а потім продовжимо випробувальний термін. Загалом про все можна домовитись, головне з розумом підійти до питання.

Під час подорожей у нас із Дашею зародилися свої традиції. Я думаю, вже багато читачів їх помітили, наприклад:

  • У кожному місті, де є Hard Rock Cafe або Hard Rock Shop, ми обов’язково робимо мою фотографію на тлі логотипа.
  • Якщо під час подорожі в горах нам трапляється мітла, то ми робимо фотографію Даші у польоті на мітлі.
  • Існує традиційна фотографія “Я та моя закордонна сім’я”, правда не з кожної поїздки.
  • Під час кожної поїздки зароджується фраза-паразит. Яка неодноразово вживається щодня. Наприклад “А ось Мишку б тут сподобалося” або “А — ось мама з татом би спати не лягали, а залізли б ще на 2 гори!”. Один з найстаріших мемів, що зародилися, називається “Маленька парковочка”. Це коли турист ходить та все знімає на відеокамеру. Почався цей жарт з Таїланду, де один чоловік знімаючи абсолютно все прокоментував “А це маленька парковочка!”. Була така поїздка, де зародилися слова неіснуючої мови для спілкування між собою. Наприклад, під час подорожі якщо припікає сонце, можна просто сказати: “Гре”

Розповіді про подорожі – це ціле мистецтво. Розповіді я пишу ночами, коли Даша вже спить. Але оскільки і самому починає хотітися спати, іноді потрібно кілька тижнів, щоб скопіювати все з голови. На цей момент найдовша розповідь про Південну Америку. Розповідь зайняла 36 сторінок тексту A4, яка сумарно писалася і публікувався 43 години.
Таким чином кожну подорож ми проживаємо двічі, під час подорожі та під час написання оповідання. Насолода під час написання дуже близька до першого. Бо в пам’яті прокручуються всі найкращі моменти і немов ми знову на маршруті.
Досить часто буває навіть втретє – у снах.
Кожна з оповідань (майже кожна) пишеться під певний трек лист. Цей трек лист грає під час написання оповідання щоночі в тому самому порядку. Для написання нової розповіді намагаюся підбирати новий трек лист. Але останнім часом Onuka все частіше з’являється повторно).

Ми з Дашею намагалися залучити до самостійних подорожей усіх наших друзів, які з радістю просили ділитися інформацією про акції. Це все успішно реалізувалося у нашій емейл-розсилці про акційні квитки. Всі бажаючі можуть підписуватися на мою розсилку і бути в курсі всіх акцій, що я знаходжу. Зараз основна задумка оповідань та розсилки полягає в тому, що кожен може надихнутися розповіддю та повторити наші маршрути самостійно без витрат на посередників та туристичні фірми. Чесно кажучи, вже були ідеї проводити безкоштовні семінари про подорожі, але руки ніяк не доходять.
Під час поїздок буває неприємний фактор, такий як крадіжка грошей та попадання на вудочки шахраїв. Це дуже важливий момент, від якого не завжди можна вберегтися. Скільки ти не читатимеш про схеми розводів туристів і крадіжок грошей, ти ніколи не будеш готовий до всіх ситуацій. Це трапляється, як мінімум з тієї причини, що недобросовісний продавець знає, що він хоче обдурити тебе саме тут і зараз. Турист своєю чергою не знає ні дати, ні місця, де саме його обдурять. Як боротися із цим? Якщо під час поїздки ви зрозуміли, що безповоротно потрапили на суму до 100$, то треба робити ось що – забити! І продовжувати подорож як ні в чому не бувало. Неприємний осад з часом піде, але ви нічого не вдієте, не треба себе накручувати. Однак, ваша страховка може покривати подібні ситуації, наприклад, страховка, видана банком при отриманні банківської картки. У нас був рекордний випадок зі страховою компанією, коли страхова компенсація вийшла більшою за вартість самого туру до Чорногорії. Причина компенсації була вагомою – два літаки затрималися в сумі майже на 50 годин.
З цікавого – у нас з Дашею є така одиниця виміру як – подорож до Єгипту. Якщо необхідно визначити доцільність покупки якоїсь дорогої побутової речі, то вартість умовно порівнюється з вартістю туру до Єгипту. Наприклад, купівля машини була оцінена в 7 подорожей. Ми дійшли висновку, що це не рентабельно, краще 7 разів вирушити у подорож.
Мене вже не раз питали, яку лотерею я виграв, що так часто мандрую. Але насправді тут відіграють важливу роль пріоритети у житті. Наприклад, у вас є айфон або машина, і ви курите.
Порахуємо витрати на покупку машини + бензин + страховка + сезонна заміна гуми + ремонт за рік. Яка сума виходить? А якщо спрямувати всю суму на подорожі? За вартість айфона можу відправити у три цікаві та смачні подорожі. Поспілкувавшись із друзями, з’ясував, що куріння часто буває у розмірі пачка на день. Вартість пачки коливається у межах одного долара. За рік це подорож до Грузії, включаючи квитки)
Для деяких груп населення з подорожами взагалі легко розв’язувати питання, все що потрібно, замість азартних ігор чи мережевих пірамід інвестувати у власні подорожі.
До речі, навесні можна злітати вдвох на 7 ночей на ол інклюзив до Туреччини приблизно за 9000 грн (300$).
Дохід безперечно дуже важливий, він впливає на можливості та дальності поїздок. Але здійснити саму поїздку можна зовсім у різних цінових діапазонах. Один наш знайомий зібрав на квиток до Штатів в один бік, взяв подаровані подругою 20$ і відлетів мандрувати практично без грошей. За кілька місяців задоволений як слон повернувся, об’їхавши чималу частину Штатів. Потім проводив ще тренінги, як подорожувати без грошей))) Інші Норвегією з наметом подорожували автостопом.
Але насправді гроші потрібні. Без них закордоном може зовсім не сподобатися.
У студентські часи, взагалі не маючи стабільного доходу, вдалося об’їздити майже всю Україну. Полагодив комусь комп’ютер раз на пару місяців, заробив 200 грн і в подорож! Але тут, звичайно, щастило, що мешкав у батьківській квартирі і не треба було у Києві за оренду платити.
Мої мама з татом цього року в Парижі взагалі примудрилися купити ковбасу, сир, булочки та пляшку шампанського за 7 євро. Зрештою отримали вечерю на двох.
Я це взагалі до чого. Якщо не вистачає сміливості, але завжди хотілося активно подорожувати, то наберіть мене через телефон я з радістю замотивую і розповім, що робити, щоб полетіти)
Друге популярне питання, що це за робота така, де можна весь час мандрувати? А дідусь взагалі висунув ідею, що мене давно звільнили, от і маю купу часу, щоб кататися. Ще хтось помітив, що мені було б без роботи ще легше подорожувати. Але без роботи ніяк. Побутові витрати, розваги та гроші на подорожі. Відпустка планується в такий спосіб, щоб поглинути максимальну кількість вихідних та святкових днів. Якщо взяти 20 днів відпустки, розділити на 4 поїздки і щоразу чіпляти дві суботи та два тижні, то вже отримуємо 36 днів на рік. Це ми ще не зачепили свята та поїздки вихідного дня.
Найкласніші акції та тарифи випадають за 6 – 12 місяців до подорожі. Для більшості людей це стопер. Основна проблема “Я не знаю, що буде через рік”.
Розберімося. Який інтервал був би вдалим? Найчастіше це купити квитки за 2-3 тижні до поїздки. Але й на питання “Що буде через 3 тижні” теж багато хто не зможе відповісти. Що за рік, що за 3 тижні, плани невідомі. Але якщо взяти квитки зараз на подорож через рік, то ви знатимете, що через рік будете саме в цій поїздці, вуаля і плани на рік готові. Ось і відповідь на запитання “Я не знаю, що буде через рік”. Різного роду надзвичайні ситуації можуть траплятися, як протягом року, так і протягом тих же двох – трьох тижнів до подорожі.
Єдиний тонкий момент – це вагітність. За рік можна встигнути народити, а це може справді позначитися на планах.
Якщо попереду весілля, то зміна паспортних даних (за винятком імені та прізвища) безкоштовна практично завжди. Але й із прізвищем все не так складно. У нас є близькі друзі, які частину квитків купили на одне прізвище, а частину на інше з урахуванням весілля.

Ще наші подорожі мають одну спільну мету – побачити весь світ. Принаймні відкриті для туризму країни. За нашими розрахунками це станеться 2033 року. Спочатку цей задум здавався більш нездійсненним. Зараз він здається цілком реальним, і хтозна, може вдасться. Друга поки що нереалізована мрія, це злітати сім’єю в космос на міжнародну космічну станцію. Але як таке реалізувати поки що на думку не спадає. Якщо порахувати необхідний бюджет для того, щоб подивитися всі країни, то такий політ у космос буде коштувати як 475 подорожі з усіма країнами світу. Але побачимо, я думаю, що розвиток космічного туризму не за горами.
Ось така вийшла невелика розповідь про історію наших подорожей. Друзі мандруйте дедалі більше, а ми з Дашею завжди раді допомогти!

18 вересня, 2018

Історії з подорожей