Я знаходжусь у майбутньому з якимись мені невідомими людьми. Я розумію, що можу спробувати зателефонувати собі на мобільний та поспілкуватися із собою з майбутнього. Мені дівчина дає телефон, і я починаю набирати свій номер. Номер набрати ніяк не виходить, цифри не ті вводяться, і я розумію, що це сон, але в жодному разі не можна прокидатися інакше я не поговорю з собою з майбутнього. Я в результаті набираю свій номер і дзвоню, голос автовідповідача запитує мене з ким мене з’єднати, я називаю своє ім’я та прізвище і у відповідь чую себе зі старшим голосом:

– Алло
– Привіт це Андрій! Я розумію, що я з майбутнього маю зрозуміти, хто дзвонить, адже в майбутньому пам’ятатиму цю розмову і немає сенсу говорити, що я дзвоню з минулого.
– Привіт, я зрозумів! Я навіть пляшку куплю на честь такої події!
– Який зараз рік?
– У нас змінилась система підрахунку років, тепер треба множити кількість людей на 12. Наразі 10 людей
– Розкажи мені, як у мене справи у майбутньому?
– Все добре Андрюха!
– Яке ти мені даси повчання у минуле?
– Дерзай та френдай!
– Я не розумію друге слово. Я подумав, що, мабуть, це слово в наш час ще не з’явилося
– Це означає “Мама Люба давай!”

Це все, що я зміг запам’ятати з розмови)
Як тільки я прокинувся вранці, насамперед почав відновлювати все, що пам’ятаю.