Я дуже люблю мріяти, і як же чудово, коли мрії втілюються у життя. Наприклад, одна з моїх мрій — це фраза “Та вони вже пів світу об’їздили”, яка звучить у прямому, а не в переносному значенні про нас. І я бачу, що для нас це цілком посильне завдання. Після восьми років незабутніх та фантастичних пригод ми можемо сміливо про себе говорити, що бачили третину нашої планети! За плечима 177 перельотів та сотні переїздів, 1800 відвіданих визначних місць, парків чи просто цікавих місць у 336 містах світу. На щастя, наше прагнення подорожувати не змогли зупинити ані скасування рейсів, ані закриті готелі, ані зламані автобуси, ані спалах чуми, ані вірус Зіка, ані зустрічі зі зміями, ані жорстка інфляція валют, ані коктейль Молотова, що летить у нас, ані зустріч з недоброзичливими хлопцями озброєними мачете, ані крадіжки грошей. Це все тільки додає дорогоцінні камінці пригод у наші безцінні спогади. Навіть всесвітній локдаун дозволив нам змінити підхід до наших мандрівок та провести не менш насичений на подорожі рік ніж попередні. Тож ми справді дуже вдячні цьому світу, що через сотні тисяч кілометрів зараз сидимо цілі та здорові. А як круто, що в епоху інтернету легко ділитися всіма моментами з іншими туристами! З одного боку таку розповідь можна розцінювати як хвастощі, але я точно знаю, що є люди, які радіють разом із нами та надихаються на пригоди!
З кожною відкритою країною ми все більше переживаємо, що все менше країн, які кардинально відрізнятимуться від побачених. Адже ми вже глибоко залежні від емоцій, які ми відчуваємо, відкриваючи дедалі нові місця. Але поки що, як не дивно, захоплення тільки зростає. Ось, здавалося б, чим нас міг здивувати черговий острів — Занзібар, але ж ні, він дивував по кілька разів на день! А тепер вдумайтеся, щодня на острів прилітає більше тисячі туристів і практично всі відчуватимуть такий вау-ефект, хіба не прекрасний цей світ?
А ще ми шалено пишаємося, що можемо себе називати експертами за напрямом Азії та екзотичним островам. Це наші улюблені напрямки і, на щастя, саме вони найбільше досліджені нами. Там взагалі завжди все йде як по маслу, легко та насичено. Мені дуже подобається дивувати людей напрямками, в яких ми були і в фарбах розповідати про них, сподіваючись, що слухачі нас люди теж полетять і зможуть розділити з нами наші враження. Нехай навіть не в ті поїздки, які були заплановані на 2020 рік. Нехай скасувалась Ніцца, Монако і Рим, але які чудові подорожі прийшли їм на заміну. А відкриті нові місця України цього року перевершили всі очікування щодо кількості та краси. Карантин тільки розв’язав наші руки, надавши нам можливість віддаленої роботи. І найголовніший подарунок карантину – Занзібар, якого близько не було в планах. Я проводив цілі опитування туристів про те, як вони опинилися на цьому райському острові, в основному відповідь була одна “Ми сюди летіти не планували, але оскільки усе інше було закрито, вибір був очевидний”. На цьому острові ми зустріли інших так само вічно як і ми людей, що мандрують. Було разюче, наскільки у нас з ними збігалися думки під час подорожей. Наприклад, коли щось відбувається не за планом і можливо не найприємніший досвід, перша думка – ось це буде що розповісти після повернення додому. Інші туристи навіть весілля повторно грають час від часу як і ми. Тож за Занзібар, якого і в нас не було в планах, карантину окрема подяка. Щоправда, тепер все складніше і складніше повертатися додому, адже ти знаєш, що можна залишитися в країні та жити у форматі нескінченної подорожі. Але якщо не повертатися, то не буде мандрівок до інших країн, а так не можна. Одна пара на острові нам розповіла, що опинилася на Занзібарі, оскільки проплатила тур на острів Хайнань і цього ж дня почалася епідемія, а китайський острів закрили, оператор у результаті переніс гроші за тур на користь Занзібару. Іронія тут полягає в тому, що того зимового вечора ми теж вирішили, що завтра братимемо пакет на Хайнань, а коли я наступного дня хотів його забронювати, то з’ясував, що острів щойно закрили і просто не встиг зробити бронь і відправити гроші. Так би нас чекало ще більше пригод із листуванням щодо повернення грошей. Загалом частина цього року у нас тільки й складалася з нескінченних листування з усіма сервісами, хто встиг скасувати квитки. Це були 10 пар авіаквитків, 5 автобусів та просто непристойна кількість готелів, у тому числі проплачених та тих, за якими не можна скасувати бронювання. За підсумком повернулися абсолютно всі гроші від усіх сервісів та готелів, і навіть ті готелі, у яких було не дозволено скасування, також повернули гроші. У сукупності ми втратили 3 євро за дрібними комісіями та увійшли у великий плюс на різниці курсів на нашу користь. Що тільки підкріпило мої переконання, що за рік зі знижками квитки купувати можна продовжувати. Нехай тепер лише кордони відкриють.
Ще у нас підростає юний мандрівник, який у свої дев’ять років ставить собі цілі та, як не дивно, успішно їх досягає. Наприклад, нещодавно він тріумфував, що був у Єгипті більше за мене за кількістю разів. Ми з Дашею спочатку не повірили, тому що практично у всіх пакетних подорожах він із нами. Але потім Мишко розписав детальніше всі свої поїздки та в нас відібрало дар мови. А останні його заяви, коли він їсть щось гостре на смак: “Я готовий летіти з вами до Азії!” І, зважаючи на все, дуже шкодує, що, коли йому було менш як два роки, бабуся відмовила нас брати його в Гонконг і ми здали квитки на інфанта. За деякими далекомагістральними напрямками я Мишкові вже навіть розповів у якому саме віці він полетить туди сам. Наприклад, дуже хочу, щоб у Михайла був досвід “Work and travel”, та шкодую, що у мене такого досвіду не було. Пам’ятаю, як у нас в інституті повернувся одногрупник, який літав за цією програмою, на парі англійської вільно почав говорити. Я з того дня почав говорити так само впевнено та вільно, як і він. Нехай навіть неправильно, але цього вже було достатньо для подорожей та роботи. Тут впевненість взяла гору над безграмотністю. Далі ми з Дашею почали набивати практику розмовної англійської якраз у подорожах. Пам’ятаю, як колись давно, ми мріяли про далекі країни, які вже давно позаду. Причому чим яскравіше пройшла поїздка, тим свіжіші її спогади здаються. Буквально лише вчора ми були у найскладнішій подорожі Південною Америкою, але насправді вже минуло понад 6 років! І знову мріємо туди повернутись. Але на жаль, повернутись у всі місця, які хочеться, просто фізично не вистачить життя, зате є можливість хоча б по разу подивитися все і повернутися до най-най! До речі, за складністю Південна Америка тривалий час тримала абсолютне лідерство, пізніше розділила перше місце з Китаєм. Якщо в Південній Америці складність полягає в мовному бар’єрі та фізичному навантаженні на організм, а також проблемах зі здоров’ям через перепади висоти, то Китай це ізоляція від засобів зв’язку і все той же мовний бар’єр, що не пробивається. Китай потрібно взагалі ідеально розпланувати з Києва, а потім його також ідеально повторити, адже права на помилку там не буде. А Південну Америку взагалі неможливо повністю спланувати до дрібниць як мінімум через відсутність розкладу поїздів та автобусів. Але, з іншого боку, якщо їдеш кудись у Польщу, де максимально все легко, то вже отримуєш емоції в десятки разів менше, ніж від важкодоступної Мачу Пікчу. Нещодавно ми для себе склали список усіх місць планети, про які ми знаємо і хочемо їх побачити. Зараз, окрім досягнення у вигляді третини світу, ми маємо ще одне з досягнень – відвідано половину місць із нашого списку. Причому багато з місць, що залишилися, подивитися не так вже й складно, але банально до них ще не дійшла черга. Але я впевнений, що в оновленому форматі роботи та подорожей нові місця відкриватимуться все частіше, а подорожі будуть дедалі довшими. Ми щиро бажаємо всім якнайбільше подорожувати, адже це так чудово!

Наша статистика
Скільки років ми в дорозі: 8 повних
Кількість закордонних подорожей разом: 62
Найбільша подорож: місяць у Туреччині
Кількість перельотів: 177
Найпопулярніша країна: Туреччина
Визначна пам’ятка якої ми пишаємося: Мачу Пікчу
Найбільша кількість поїздок за рік: 12
Найдорожча подорож: Південна Америка
Максимальна кількість перельотів за поїздку: 12
Найнебезпечніша поїздка: Домініканська Республіка
Улюблена авіакомпанія: Emirates
Найекзотичніша поїздка: Занзібар
Найтриваліша поїздка: Центральна Індія
Моя улюблена страва: Іскандер Кебаб

Що ми вже бачили
Карнавал, водоспад, льодовик, кратер вулкана, вир, Мачу Пікчу, Тадж Махал, піраміди, пустеля з барханами та міражами, швидкісні поїзди, політ на повітряній кулі, Каппадокія, Памуккале, статуя Христа-Спасителя, солончак, парк розваг, святилище Фусімі Інарі, Єрусалим, колонія світлячків, річка в Заліщиках, фіорди, термальне озеро, канали Венеції, Ейфелева вежа, Саграда Прізвище, Велика Китайська стіна, гори “Аватара”, Гарденс бай Бей в Сінгапурі, Бурдж Халіфа, екзотичні острови, гора Фудзі, Ніл, рисові тераси, кольорові гори, каньйони, бамбуковий ліс, чорний пляж, Мулен Руж, корали та різнокольорові рибки, замки, базальтові стовпи, баобаб

Що у нас попереду
Вулкан з лавою, північне сяйво, Стоунхендж, Пізанська вежа, Колізей, статуї на острові Великодня, піраміди Майя, круїз на лайнері, парк розваг Діснейленд, Гальштат, африканське сафарі, Бернінгмен, політ на вертольоті, замок Антарктида, Арктика, гейзери, кругосвітня подорож, печера в Мексиці, Великий Бар’єрний риф, Ангкор-Ват, Петра, міст у Сан Франциско, статуя Свободи, Гранд-Каньйон, Мертве море, Плитвицькі озера, Тибет, Прованс, Біг Бен, Ніагарський водоспад, Трансільванія, Водоспад Вікторія, Поля тюльпанів, Аномальна зона, Бермудський трикутник, Єллоустоун, Велика блакитна діра, Лохнеське озеро, Базальтові стовпи, що стоять, покататися на снігоході, політ на параплані.

25 січня, 2021