Оскільки щедра Іспанія нам відкрила мультивізу, для подорожі на Канарські острови, ми просто не могли не скористатися цим на повну. Буквально в день, коли ми дізналися, що віза – мульти, я перебрав купу авіасайтів та напрямків визначивши наш подальший маршрут. Віза була лише на 30 днів, тому графік вийшов дуже щільним. Хоча мені здається, що якби відкрили на більше, то щільність не ослабла б😊 Оскільки у першому закордонному паспорті за 4 роки я витратив майже всі сторінки, перед поїздкою для перестрахування довелося оформити ще один. При невдалому розкладі я міг опинитися з візою, але без сторінок) Тепер повернемося в ті теплі Канарські острови. Але на жаль їхні обриси оповиті нічною гущею пропливали за ілюмінатором. Попереду ми мали пересадку тривалістю 30 годин в Угорщині. Але дві Угорщини за один рік, не комільфо, тому ми собі вирішили використати цю можливість для відкриття іншої країни. Прилетівши о пів на першу ночі, ми замовили шатл з аеропорту в готель (28 євро з двох в обидва кінці) Готель був стратегічно розташований біля вокзалу Келеті. Я попередив ресепшен про те, що ми будемо після першої, проте ми стоїмо під дверима і безуспішно намагаємося віддомофонити. Щасливим збігом вулицею гуляла дівчина і проходила біля нас у той момент як чийсь сонний голос нам на гарному угорському щось почав розповідати. Дівчина поспілкувалась із голосом, і сказала нам, що нікого немає і всі сплять. Але тут був нелогічний нюанс, адже якщо вона з кимось спілкувалася, то мало того, що хтось там є, то він ще й не спить. Дівчина увійшла до нашого становища, ми разом посміялися, а потім з’ясувалося, що вона не має на рахунку грошей, щоб зателефонувати адміністрації. Ситуацію посилювало те, що через 3 години ми мали поїзд в іншу країну і якось все зовсім поверталося не в наш бік. Але тут нам відкрила господиня, яка сказала, що була в іншій кімнаті і не чула дзвінок, а в домофон із нами говорив постоялець, якого ми розбудили своїм дзвінком. Шикарно, будильник показав, що ми можемо ще поспати аж 2 години 40 хвилин. І, як на зло, спати взагалі не хотілося, я так і не зміг заснути, принаймні мені так здавалося. О пів на четверту задзвонив злий будильник і ми перебралися в поїзд на вокзал біля якого жили. Купе виявилося лише нашим та дуже затишним. А щоб, напевно, воно було нашим, я завісив скляні двері шторами і зачинив на замок. Оскільки місць у поїзді повно, новоприбулі легко поселяться в іншому купе, а то ще підсяде якийсь «Міскузі» з “Євротура” і що нам робити. До речі, у нас був вибір між Братиславою та Австрією. Але Братислава мала дві переваги — їхати трохи менше, і хлопці з Євротура там непогано гуляли на долар і вісімдесят три центи. Та й загалом досить тематично було відвідати це місто після неоднократного перегляду фільму. За дві з половиною години дороги доспали втрачене. Я ще пам’ятаю прокинувся з думкою про те, що я в літаку не додивився Міньйонів, подивився їх 20 хвилин і продовжив спати. І вуа ля. Ми рано вранці у Братиславі! Хоча вчора вдень були ще на Канарах, а вночі спали у Будапешті.

Братислава

Погода була ясною та морозною. Снідали просто у кафешці на вокзалі, правда своєю їжею, а в них замовили два чаї по два євро. Їм добре, нам добре, та й після Канар це була взагалі не ціна за чай) Синхронізувавши карту на планшеті з новою місцевістю та підвантаживши нові скарби у додатку Geocatching, ми пішки вирушили прямо до центру. Дорогою до центру я сильно спіткнувся об горб серед тротуару. Спотикання було настільки несподіваним, що я розбив собі всі стереотипи про європейські дороги. Почав вдивлятися, а вони взагалі не рівні, виявляється. Думаю, Україна вже має дороги не в гіршому стані, ніж у Європі. Якщо у нас продається в магазинах-секондах «Одяг із Європи», то в Європі можна зустріти секонди «Одяг із Голландії». Але те, що мене справді шокувало, це коли захотілося в туалет. На багатьох ресторанах висіли таблички у форматі «Туалет тільки для відвідувачів», а у Макдональдсі він був просто за гроші, інакше турнікет тебе не пропустить.

Щиро кажучи, платний туалет у Макдональдсі це ніяк не надало краси Словаччини. Добре, що у дорогих та пафосних ресторанах туалети були безкоштовні. Але, за великим рахунком, по Братиславі всю Європу судити не можна, поїздимо і зможемо детальніше порівняти. Хоча якщо порівняти платний туалет Братислави проти безкоштовного на Шрі-Ланці, де навіть папір подавали, щоб руки витерти в найпростішій забігайлівці, то Азія явно перемагає. Дуже порадувала їх мова. Ми їм говоримо українською, нам відповідають словацькою і при цьому ми один одного чудово розуміємо. Спочатку говорили з перехожими англійською, але потім в однієї дівчини уточнили, чи розуміє вона українську, і попросили її перейти на словацьку. Мова реально дуже прикольна і було приємно спілкуватися трохи схожими мовами, але зовсім різними Коли ми були на фінішній прямій до центру нам бабуся так і сказала: «Йти пів року за носом!» Тобто пів години пішки по прямій)

З ранку на головній площі було робити нічого, оскільки новорічні ярмарки були ще закриті. Тому ми вирушили знайти пару скарбів Геокешу, і таким чином дістатися до замку. Вказівники на платний туалет у замку почалися мало не за кілометр, причому на вказівниках навіть натяку не було, що він платний і коштуватиме майже євро. Панорама із замку відкрилася цікава, на групу червоних дахів у центрі. А найцікавіше це те, що на планшеті був вказаний скарб лише за десяток метрів від нас. Шукали ми його, мабуть, хвилин 40. Вже в повному розпачі, замучені провалом, я зміг розгледіти контейнер, який лежав на одному з дахів замку і тонку нитку, що тяглася вгору, щоб скарб можна було витягнути.

Але замок з нами не хотів розлучатися, більшість стежок заводила в глухий кут чи куди завгодно, але тільки не до виходу. Поборовши стежки що переплітаються навколо замку, ми-таки змогли вибратися з нього. На цьому в принципі головні визначні пам’ятки і закінчилися😊

До вечора неквапливо гуляли вуличками. А ввечері завітали на ярмарку попити глінтвейну у прикуску зі Штруделями. Новорічні ярмарки – це завжди весело. Після важкої ночі добирання з Канар через Будапешт до Братислави, на нас чекав не менш складний маршрут до Києва. Проїхавши дві з половиною години поїздом, у нас було ще навіть 5 годин поспати, щоб потім пересісти на літак, з якого відразу на роботу. Контраст був ще той.

Шпигунські ігри

Коли ми вночі заїхали до готелю Будапешта, на ресепшені як завжди нікого не було, а на дверях висіла табличка, будь ласка, підійдіть о 10 ранку на ресепшен, щоб заплатити за номер. Але оскільки о десятій ранку я вже повинен бути як огірок на робочому місці, то у нас вийшло нестикування. Проблему ще посилювало те, що готівкою у нас не вистачало два євро та двадцять центів. Оглянувши номер, ми знайшли гроші в батареї, які там лежали століттями, бо ніхто їх не міг дістати. Імовірно, це було 2 євро. Розібравши і зібравши радіатор, ми стали багатшими на десять євро центів. Тепер у нас не вистачало лише 2,10. Я зсунув лампу, щоб було видно, що вона не на своєму місці, а під лампу сховав гроші, про що повідомив готель по емейлу. До грошей поклав записку, що 2,10 євро переведу будь-яким зручним способом. А на двері повісили табличку, Щоб прочитали емейл. Друга проблема раннього виселення — це здати ключі так, щоб ще й двері закрити зі зворотного боку. Інакше може вийти, як у Масяні, яка в хостелі Будапешта коли виписувалася застрягла між двома дверима. Задоволений своєю шпигунською схемою був доти, доки готель не помітив, що я виїхав не заплативши, а емейл вони не прочитали. З картки списали усю суму 32,2 євро. Тепер треба було пояснити техпідтримці букінгу що взагалі сталося і чому мені готель повинен повернути списані гроші. У мене в голові вже малювалася картина, як менеджер табличку не помітив, а нові туристи, що заселилися, знайдуть 30 євро під лампою. Але на щастя готель букінгу відповів, що протягом години перевірить, чи дійсно є під ламою заначка і скасує транзакцію. Зрештою так і зробили.

Інформація про поїздку

Дата подорожі: 23.11.2015 – 25.11.2015
Тривалість: 1 повний день (Поїздка була частиною поїздки на Канарські острови)
Авіаквитки: Wizzair
Перельоти: Київ-Будапешт-Київ
Поїзд: Будапешт-Братислава-Будапешт
Екскурсії: Всі самі
Складність поїздки: 2/10 (легко)
Витрати на двох:
Проживання: 16 євро на день
Ресторани: Середній чек 17 євро на двох
Поїзд Будапешт-Братислава-Будапешт: 42 євро за двох, купували в онлайні тут, їхали 2,5 години в один бік