Це відчуття хіба що порівняно з першою панорамою Гонконгу, яка відкрилася нашому погляду крізь густі тумани, після обходу поромом безлюдного острова. Ця незвичайна подорож не має передісторії і не була у планах навіть довгострокових. Завжди розповіді про екзотичні острови здавались чимось казковим та нереальним. Сама назва Мальдіви вже розкриває красу островів. Перечитуючи інформацію про Шрі-Ланку Даша помітила, що острови знаходяться зовсім недалеко, а прогугливши ціну Дашу наздогнав приплив казкової радості, а я ніяк не міг повірити — ми полетимо на Мальдіви! У казку ще не вірилося тим, що ми полетимо авіалініями Emirates, які є кращими на нашому досвіді. Тож одного дня ця казка почалася…

Після подорожі Шрі-Ланкою передих у нас був зовсім короткий, лише 90 хвилин. Під час польоту я переглянув тематичний мультик «У пошуках Немо» та прийняв позитивний заряд від персоналу судна. За ілюмінаторами з’являються острови, їх багато, крізь темряву видніється їхнє гарне освітлення. Крізь групи островів видніється красень-мегаполіс Мале. З огляду на площу 5 км ² і густоту населення 17 000 ос/км ² можна уявити гущину забудованого острова.

Отримавши штамп у паспорт ми відвідуємо наш перший острів – Аеропорт)))
Острів досить тісний і для відпочинку не дуже підходить, але чомусь він нам настільки приглядівся, що наприкінці ми навіть ще раз на нього повернулися😊. Застрибнувши у пором за 1$, який курсує кожні 15-30 хвилин, ми попливли. Одна думка “Ми на Мальдівах!” підвищує адреналін у крові. Крізь густу ніч видно всю прозорість води, а безкрайнє зоряне небо доповнює всю красу. Ніч була дуже гарна.

Мале

Наша перша зупинка у найменшій столиці світу. Люди ненапружені, балакучі, поки їхали на таксі за 1$ до нас завантажилася якась жінка і дорогою вийшла як із маршрутки. До готелю вела ненапружена доріжка, а в готелі на ресепшені сидів розслаблений растаманчик, який нас заселив і безкоштовно продовжив час чек-ауту з готелю. У наступному пості будуть описані всі тонкощі організації туру «Самостійно на Мальдіви». Ми чудово розуміли, що для вписування в режим Мальдівських громадських поромів по 1$ нам необхідно провести чимало часу в мегаполісі Мале, інакше доведеться дорого платити за трансфери. Отже, наш готельний растаманчик розслаблено роздрукував розслаблений аркуш із таксами на екскурсії… І тут ми приземлилися з неба на землю. Приблизно по 150-300 $ з особи за одноденне відвідування острова. Цей момент запам’ятався фразою “Ти на Мальдівах дитинко!”. Дивлячись у ціни, я зрозумів, що весь маршрут доведеться коригувати, тому що в Мале з такими цінами ми довго не протягнемо. Дуже корисно мати встановлену програму Booking.

Кінець світу

Вранці острів чомусь перетворився на справжній “кінець світу”) Відсутні пішохідні зони, немає парків, якийсь розвалений цвинтар. Хтось вантажить рибу, хтось пиляє болгаркою трубу, хтось ремонтує в цеху машину, людина, що йде із киркою раптом зупиняється і починає довбати плитку, таксі без водіїв, інші весь час зайняті. Ми заблукали та не можемо потрапити в наш готель, сонце палить вище 30 градусів о 10 ранку, знову потрапляємо на те місце де вантажили рибу. Все роздовбано, суцільні ями замість пішохідної доріжки, мужик уже зі своїми друзями довбає нову яму десь через три ями від першої ями, а троє інших стоять поруч і довбуть їх порадами. Потім троє довбають, а один радить. Скрізь трафік, усі кудись їдуть, висотки. Замість парку старий цвинтар. Таксист нам сказав, що ми знаходимося в іншій частині острова, і він дешевше ніж за 1,5$ не повезе нас до готелю, і взагалі він не дуже й то хоче їхати так далеко, це ж більше кілометру!

Передих)

Умовивши таксиста ми таки потрапили до готелю. Загалом кожен кінець світу уявляє по-своєму, але це виявляється дуже схоже на острів Мале. Об 11:00 ми знову в готелі, а пором лише о 14:00. Стейк із тунця та піца з морепродуктів швидко виправили ситуацію. Сівши на пором за 2,5 $/ос, було прийнято тверде рішення ні за які шиші не повертатися на Мале, як планувалося раніше. Розклад поромів можна знайти на сайті MTCC. Загалом Мае залишив позитивні спогади і саме місто реально красиве, особливо з ілюмінатора або сусіднього острова)

Острів Maafushi

Це ідеальне місце для ночівлі та подорожуючих дикуном. Ми дуже багато готувалися до подорожі та хочу сказати це однозначно правильне гарне рішення. Острів відносно великий, 1,3 x 0,3 км завдовжки. Має багато готелів, в’язницю, школу та інфраструктуру для місцевих мешканців, що робить перебування на ньому дуже комфортним та головне – дешевим. Відмінна риса острова на ньому є пляж для туристів, на якому дозволено купання. Дорогою до острова нас місцевий житель пригостив шоколадками, а за вікнами були такі види, що не піддаються опису! Менеджер готелю нас прийняв прямо з міського порома. При вході в готель на нас чекали прохолодні мокрі рушники для рук та вітальні фреші, а також безкоштовна романтична вечеря. Абсолютно ненапружений працівник нас почав вводити в курс справи, але оскільки часу до заходу сонця залишалося мало ми швидше побігли на берег Лаккадівського моря. Ціни на майбутні екскурсії були дорогими, але в рази дешевшими ніж у Мале. Розкішні вечері в готелі коштували по 7$ з людини, у стилі фуршету із морепродуктів. Ми не роздумуючи, підписалися на вечері на всі дні. Екскурсії удвох брати дуже дорого, потрібно познайомитися з усіма туристами готелю та приєднатися до різних груп. Знаючи англійську це зовсім не складно, та й менеджер весь час допомагає в об’єднанні. Увечері островом є де прогулятися. Уздовж набережної розбігаються зграї крабів, ховаючись у піску, морі та норках. Нори риють такі, що в темряві неодноразово нога провалювалася. Так і безглузду травму отримати можна. Також на острові багато місцевих магазинчиків, у тому числі і продуктових. У в’язницю не пускають, як не проси.

Під час мандрівки ми підсіли на індійські серіали. Вони йдуть один за одним по кілька разів на день. Тож будь-коли можна подивитися як розвивалися події. Увечері ми дуже переживали, чи вийде королева заміж за короля, не підозрюючи, що його мати проти цього шлюбу. Після вечері ми переживали як фатальний чоловік поставиться до того, що у його обраниці вже є дитина, попри те, що скоро весілля. Все ускладнювалося тим, що він не поїхав навчатися до Англії через неї. А після нічної прогулянки ми співчували дівчині, у якої наречений таємно працював механіком. А прокидалися ми у хвилюваннях за героїв, яких мама могла застукати за передвесільним розписом рук хною, адже вони ще не побралися! Ну а про мальдівські кліпи це треба писати окрему розповідь.

Острів Biyadhoo

Умощуємось ми з групою наших нових малазійських друзів у катер-спідбоут. І тут на повній швидкості ми летимо водою. Швидкість була настільки великою, що нас зносило з сидінь, було дуже весело і смішно, всі сміялись і раділи, доки мотор не згорів… Добре, що це не була дорога до аеропорту. До острова нас катер ледве дотяг. По прайсу поїздки цей острів був одним із найдешевших, а ось за фактом… щелепа так і відвисла. Одна думка «Скрізь фоткатися!». Тільки туристів, що приїхали, можна легко відрізнити від постояльців. На візуальну красу острів перевершив усі сподівання про Мальдіви. А тепер дізнаємося який його підводний світ! До речі, наш готель нам безкоштовно трубки з масками давав із собою.

Варто було лише пірнути в прозору бірюзову воду, перед очима відкривається підводний рай, зовсім не схожий на ланкійський чи єгипетський, це щось зовсім інше. За рахунок білого кольору піску, на мілині відсутня блакить у воді. Коралові гаї виглядають зовсім інакше. Сотні риб плавають навколо тебе, з глибин великих рифів виглядають восьминоги, здорові риби підпливають зовсім близько. Одна риба посилено розкопувала дно, захоплюючи каміння своїми зубами і відкидаючи їх убік, великий скат пропарив біля мене і зник у глибині, а китаєць нам розповідав, як поплив дивитися черепаху, а зустрів велику акулу. У Мальдівському підводному світі почуваєшся трохи напоготові. Наприклад, під час зустрічі з восьминогом було трохи незрозуміло, хто кого має боятися. Розмір голови у нас із ним був однаковий. Коли поряд з тобою пропливає скат — дуже красиво, але думка “Хоч би він тобою не зацікавився” голову не покидає. Якщо плавають маленькі акулки, мимоволі замислюєшся, а де ж великі? Пропливаючи до кордону мілини починаються красиві коралові урвища. Під великими коралами ховаються цілі зграйки маленьких рибок. Вдень ти плаваєш під сонцем, не шкодуючи себе годинами у воді. Вночі шкодуєш від сильного згоряння. Вищеописаний підводний світ трохи перетинається з островом Filalhohi, я не став поділяти його на різні острови в цьому оповіданні. Загалом острів чудовий і невеликий, для разового відвідування якраз. 

Ночували ми на нашому Маафуші, заощаджуючи при цьому колосальні суми, як з’ясувалося потім. Ночами починалися сильні зливи і мені здавалося, що готель затопить разом з островом. Часом від шуму злив навіть прокидалися. На ранок про дощі нагадувала лише огрядність на небі, яка частково нас рятувала від тотального згоряння. За всі три дні ані краплі дощу вдень не випало. А коли в обід хмари розходилися, з’являлося нещадне сонце.

Острів Fun Island

Зайшовши у спідбоут з нашими китайськими братами ми вирушили на Fun Island. Забігаючи на перед скажу, що острів ми не рекомендуємо відвідувати. Острів досить великий і відносно Maafushi не дешевий, острів має дуже бідний підводний світ і його заносить водоростями. На острові є чудова коса, де можна наробити купу екзотичних фоток.

З одного боку, коси хвилі, а протилежної повний спокій, сама коса, напевно, метрів 10 у діаметрі. На острові було багато рашистськомовних людей і можна було з ними побалакати. Забавним фактом зустріли бабусю із дідусем котрі вже об’їхали 40 країн, респект їм!

Одна китайка як лягла на пісок, так через 4 години встала, сказала своєму другові китайською «Поспаля!» і лягла далі спати на лежак. Ось це витримка, приїхати на дорогий острів і проспати 8 годин на піску. Китайці дуже суворі до себе. Найцікавіша риба острова тусується біля пірсу, біля таблички «Не плавати», але ж це не зупинить це снорклерів) На наступний день у нас запланований наш третій екзотичний острів, і вже прямо цікавість розбирало на тему того, як він нам сподобається.

Острів Filalhohi

Острів просто ідеальний, його розмір дозволяє по ньому трохи прогулятися, його корали просто зачаровують, його риби стають твоїми найкращими друзями, папуга англійською мовою готовий вислухати кожного туриста, відповівши йому “Hello” або “How are you?”. Острівний готель має елітні будиночки на воді. Увечері всі гості острова традиційно збираються подивитися на захід сонця. Нікого навіть не зупиняє той факт, якщо захід сонця йде в суцільні хмари.

У цей день я вже плавав у футболці, оскільки шкіра не звикла до такого інтенсивного згоряння. Коли здавалося, що вже більше згоріти не можна — згоріли ноги. Загалом на Мальдівах треба дуже добре мазатись від згоряння. Провівши на острові весь день, ми поїхали назад на Маафуші. Наступного дня господар допоміг вирішити питання з аеропортом, і ми по 45$ з особи за 40 хвилин дісталися аеропорту. Це дуже дешева ціна щодо інших трансферів, оскільки міські пороми не ходять у п’ятницю.

Місто Мале найкрасивіше виглядало з-за скла Бургер-Кінга, в якому ми обідали на аеропортовому острові))) При спробі поміняти гроші я випадково і непомітно перетнув прикордонну зону у зворотному напрямку. У всякому разі, я розумів, що задум не дуже, але мальдів’янка з information center направила мене саме туди. Я спокійно пройшов у якісь двері, які відчинилися явно не для мене, а для попереднього працівника. Довго не міг знайти працівника обмінки, але коли я зрозумів, що щось не так, то вирішив уточнити в охоронця чи все я правильно роблю. Такого подиву я давненько не бачив, прикордонник трохи посміхався, що я непомітно пройшов крізь зачинені сек’юрні двері й довго не міг зрозуміти, як я це зробив і питав, чи я не приколююся над ним. Добровільно перейшовши кордон назад, я пішов шукати іншу обмінку.

Повернення на Шрі-Ланку

Вдруге на Шрі-Ланці за тиждень це ефектно. З аеропорту вийшли вже як удома. Як не дивно, навіть скористалися послугами таксі прямо біля терміналу, ціна виявилася справді гарною. Потім звичайно, хтось зателефонував водієві і ламаною англійською пробував вимагати більшу суму, але не склалося))) Кидалово через телефон це щось новеньке) На ночівлю ми зупинилися в Негомбо. Увечері в кафешці ми добре наїлися стрітфуду, я їв якогось карася із зеленими кістками. Причому кісточки були зелені навіть на злам, але місцеві ланкійці настільки впевнено харчувалися в цій кафешці, що ми дійшли висновку, що так і має бути. Наш повторний візит до країни був недаремним. Поки ми гуляли, я помітив, що кошеня впало в канаву і не може знайти вихід. Поки я опускав руку в канаву, боявся, що мені її відкусить якесь чудовисько. Поставивши кошеня на землю, до нього збіглися інші кошенята. Загалом поїздка вийшла насиченою та незабутньою.

Інформація про подорож

Дата подорожі: 24.11.2013 – 29.11.2013
Тривалість: 5 ночей (3 повних дні на екзотичних островах)
Авіаквитки : Emirates
Готелі: booking.com
Екскурсії: Домовлялися з господарем готелю
Складність поїздки: 6/10 (вище середнього, складна організація)
Острова, рекомендовані до відвідування: Biyadhoo, Fihalhohi