Тернопіль 2009

О, як я люблю подорожувати.

Тернопіль — це одне з найкрасивіших міст України, маленькі вулички з невисокими будинками, безліч красивих парків, у яких за огорожами живуть олені, та ставків з барвистими переправами через них. Але мета поїздки полягала у відвідуванні музею – ресторану “Старий Млин”, вже кілька років я мріяв скуштувати їх фірмовий борщ у глечику зробленого із хліба. Дивлячись на велику кількість борщу, ми з Сонечком засумнівалися в замовленні ще більшої печені у пательні, яка виявилася справді величезною, АЛЕ Український менталітет подужав, і ми з усім впоралися. Також виправдала всі очікування піцерія “Фламінго”, в якій піцу роблять у справжній печі на дровах.

Побувши у місті 11 годин, ми поїхали до нашого з Дашею улюбленого Старокостянтинова (Хмельницька область), де провели ще два дні запланованої подорожі.
І якщо мене запитати, яка наступна мета, то я відповім Ялта!!!!
Не рахуючи село Бобрик.

Тернопіль 2011

16,5 години ми провели в цьому чудовому містечку. 

Прогноз обіцяв дощі, але ми обіцяли сонце, і воно було весь день😊

Ранок почався традиційним поїданням пиріжків з гарячим шоколадом, в одній кафешці. Після чого ми вирушили до парку, обчислювати на якому ж озері сталася пам’ятна подія рік тому, коли я зробив Даші пропозицію від якої вона не змогла відмовитися). Лебеді у вольєрах були дуже раді нашому приїзду, і побігли до нас.

Тільки гордий пелікан сидів у далині і чогось виловлював у воді. Після того як ми скуштували піцу по-українськи, та ще й з соусом, який викликає пожежу в шлунку, усю цю справу ми утрамбували кілограмом полуниці, жменею черешні та склянкою суниці. Потім ми били молотком по ховрахах. Двічі поспіль, побивши рекорд та вигравши додаткові ігри. У ховрахів боліли голови, а в нас руки😊. Дуже душевно поплавали на катамарані по вузеньких річках парку, які раз у раз спліталися і розділялися. 

Іноді по дорозі траплялися мости, доводилося добре пригинатися, щоб пропливти під ними. Загалом, міні-Венеція))) 

Бачили дуже багато весіль, загалом дуже багато, цією фразою неможливо описати ту кількість. Увечері сиділи у Старому Млині. 

День пройшов дуже приємно та душевно.

До поїзда буквально заповзли від втоми.