Історія одного з польотів

IMG_2880

– Шановні пані та панове, каже капітан, підніміть шторки ілюмінаторів і переведіть спинки крісел у вертикальне положення, ми готуємося до зльоту.“Ось закінчилася наша чергова подорож, попереду красива безхмарна дорога додому.” Влаштувавшись зручніше, я глянув у ілюмінатор і помітив, що з крила літака починає щось капати. Гм… Поки стюарди демонстрували правила безпеки, краплі починали переростати в лінивий дощик.
“Ну принаймні зараз будуть перевірені всі системи перед злетом”. Стюарди закінчили демонстрацію, і літак рушив. “Опс, щось, мабуть, не помітили під час тестування”. Якось лячно. Згадуємо причину частих аварій «Витік бензину з крила, не завжди визначається датчиками літака» Гаразд, я відповідальний пасажир. Я натиснув клавішу виклику стюарду. Чоловік підійшов до мене:
– Здрастуйте!
– Здрастуйте, скажіть, а там із крила щось посилено витікає, так має бути? Стюарт, перекинувшись через трьох пасажирів, почав посилено вдивлятися в крило.
– Де саме? Не бачу.
– Ось там ось. Вказав детальніше. Стюард мовчки вимкнув клавішу дзвінка. І дуже швидко без слів пішов до кабіни. Через пару хвилин повернувся і сказав:
– Все добре, це лише конденсат від крижаного палива. Привітно посміхнувся.
Літак почав зліт. Набір висоти. За годину польоту я помітив попереду найкрасивіші ландшафти хмар. “Зараз почнеться” і судно увійшло в настільки сильну і тривалу турбулентність, що це побило наш рекорд із трясіння в літаку. Я якось не дуже парився після пережитого весняного польоту під час сніжної бурі. Але явно не всі почувалися спокійно. Теща мене запитала:
– А, так точно має сильно трясти? На тому шляху такого й близько не було.
Коли літак вийшов із зони сильної хмарності, я помітив, що ми пролітаємо над вулканом.
– Вулкан унизу!
Я з Дашею та її мамою зробив рокіровку, і ми всі по черзі милувалися виглядом. Багато хто з цікавістю оглядався, що ж ми там побачили, так що з іншого ряду сидінь швидко перебралися до одного ілюмінатора.

IMG_2872

Про польоти

Про польоти

Пілот оголошує «Шановні пасажири, ми готові розпочати політ, ми п’яті у черзі на зліт, хвилин через 15 починаємо». Літаки ланцюжком рухалися вперед, розверталися та йшли на зліт. В ілюмінатор було видно, як пішов на підйом літак попереду. Було добре видно, як у небі летить ланцюг літаків, які планують робити посадки на нашій смузі. Наш літак у цей час виїжджає на злітну смугу і починає робити розгін, літак, який летить у небі, вже зовсім близький до посадки. В голові кидаються тривожні думки, хоч би літак нас не наздогнав до того, як ми не злетимо. Незабаром наш літак відірвався від землі, і тривога була позаду.

8 травня 2014

Ще трохи про минулі польоти

Летимо вже другим літаком, наша мета вже близько. За вікнами промайнула вкрита хмарами Індія. Цікаво було б побачити щось там, але миготіли лише фрагменти пустельних лісів, без міст. Бажання відвідувати Індію було якось не особливо, але можливо колись обов’язково її відвідаємо, зараз у нас інша мета. Та й взагалі начитавшись негативних відгуків про нашу заплановану країну, хоч би там сподобалося, летимо все ж таки на довгий період. У пересадному аеропорті нас ще вмовляли “Полетіли краще з нами до Непалу”. Ось за вікнами вже Індійський океан і вдалині раптом видніється острів. І море, видно, справжнє море всередині острова. Я радо Даші говорю, я її вже бачу, дивись, там море про яке ми читали, дивись які хвилі з океану! Було видно, що втомлені пасажири після тривалого перельоту підбадьорилися і почали видивлятися в ілюмінатори свій майбутній курорт. Мені навіть у руки передали дзеркалку, щоб я все це фоткав. Я пам’ятаю, як зростала цікавість. Літак почав знижуватися до аеропорту і тут за ілюмінаторами нашим поглядам відкрилися густі пальмові джунглі, над якими ми летіли. Сплеск емоцій та адреналіну. Ні в яких відгуках не писали про таку красу, адже ми ще навіть не прилетіли! Шрі-Ланка райдужно прийняла своїх туристів.

28 травня 2014