Ніколи не думав, що там, за огорожею, де колись ще було звичайне спокійне життя, таке ж звичайне як і скрізь: та ж трава, ті ж дерева, така ж земля, але це тільки обман ока, адже відомо, що сунувшись не в ті кущі, що треба, або піти не тією стежкою, що вказана в струксоводі, можна отримати смертельне опромінення. Щодо аномалій завжди думав, що це вигадка у грі, але виявляється справді, коли в якомусь місці рівень радіації більший, ніж там, де ти стоїш, перепад можна побачити очима. На прохання провідників ніхто не став ризикувати торкнутися цього цікавого природного явища.
Найважча частина зони це був ізотоп, це дуже велика гора, на вершині якої від підвищеного потоку радіоактивних частинок починається слабке гудіння у вухах.
Подорож дуже сподобалася, було реально круто.
Завжди мріяв поюзати лічильник Гейгера.