Перший закордон. Хургада 2010

Мрія араба:
Одружується з туристкою
Тому що у неї багато грошей
Вона йому купить готель
І будуть вони жити поживати
і добра наживати!

Залишивши осінню Україну, нас літак поніс нас до літньої Хургади. З ілюмінатора відкривалися чудові краєвиди на моря та країни. Єгипет зустрів нас температурою у 34 градуси. Виходячи з літака, ми спостерігали, як інші люди, що сильно засмагли, сідають у літак.

Записавшись на різні екскурсії, ми розпочали наш медовий місяць. Першого дня нас усі вітали, кажучи ”З приїздом!!!” згодом ми таки зрозуміли низку ознак, якими всі араби країни могли визначити, що ми тут перший день.
Надзвичайно красиве і тепле море ласкаво прийняло нас, різнокольорові екзотичні рибки, які не бояться людей, плавають, надаючи ще більше краси. Море ще красивіше, ніж на відфотошоплених банерах турфірм. Того ж дня ми пізнали, що деякі рибки в морі, м’яко кажучи, можуть постояти за себе, якщо їх спробувати доторкнутися, одній такій рибці ми дали прізвисько Колян! Морські їжаки плавно ворушили своїми голками надаючи підводній атмосфері повної гармонії. Іноді ми плавали з хлібом, годуючи рибок з рук, чим успішно користувався Колян кусаючи за руки та за ноги)

Цікаві ці Араби на всьому намагаються робити гроші. Начитавшись в інтернеті про те, скільки разів потрібно торгуватися з арабами, ми вирушили в бій за покупками. До кінця поїздки ми з Дашею дійшли висновку, що Єгипетській економіці наша поїздка невигідно обійшлася, оскільки торги ми вели до майже номінальних цін.

Коли йдеш вулицею буквально кожен до тебе чіпляється і, м’яко кажучи, пропонує щось купити. Якщо ти щось купив у цьому магазині, то стаєш VIP клієнтом, і тебе завжди будуть там дуже раді бачити.

Скориставшись цим, ми домовились прийти на жовтий чай до одного араба. Він нас повів вигулювати, показавши нам місцевий християнський храм, і місце де роблять найсмачніші фреші та найсмачнішу шаурму, коли ми його запитали про те, який шанс вижити після шаурми, він дуже здивувався, у них шаурма абсолютно нормальна страва. Привів він нас до одного араба, той нам дав два каламутно-зелені фреші, сказав, що називається асір гасап і повів на кухню, щоб показати, що це. Взяв він якийсь бамбук, засунув у подрібнювач і налився асір гасап. На смак схожий, на молочний коктейль, пізніше ми з’ясували, що це цукрова тростина.
Ціна за 300 грам фрешу 1, 3 чи 4 фунти (1, 4, 6 гривень)
За день ми випили на 40 гривень 4,5 літра фрешів із манго, авокадо, асір гасапу, дому, фініків, кокосового молока, гранату, полуниці, лимона та м’яти. Смакота ще та. Шлунок сприйняв ідеально.

Пішов я ввечері прогулятися і тут мене заманив араб і вирішив зі мною торги затіяти, запропонував мені купити дві арафатки (дешеві хустки на голову, щоб сонце не пекло):

-Я продам тобі за 110 фунтів (22 долари)
-Ю соу фанні !
-Твоя ціна?
-5
-95
У результаті його останнє слово виявилося 10 фунтів за дві, але я стояв твердо на п’яти фунтах.

Луксор

Перша наша подорож була у знамените місто фараонів – Луксор. Температура у місті була близько 45°C (мозки плавило сильно). Карнакський храм дуже гарний своєю структурою, стародавніми розписами на стінах та різними статуями часів правління Фараонів.

Після храму пообідавши в ресторані, ми вирушили на катері Нілом у місто мертвих (Ніл ділить Луксор на місто живих і місто мертвих. Араб, який вів наш пором, люб’язно дав мені покермувати і ми мчали Нілом наввипередки з другою групою.

Ніл по чистоті та кольору дуже схожий на Дніпро.

У храм Хатшепсут, єдиної дівчини-фараона, який зроблений у скелі, наш екскурсовод не ризикнув іти через високу температуру на вулиці, розповівши нам усе про храм в автобусі.

Звичайно ми з Дашею пішли в храм (ох і спека хлопці там була).

Після храму нас повезли до гробниць фараонів у три з них можна було зайти.

Райський острів + острів Гіфтун

Екскурсія називалася ”Захід сонця у море” після лову риби нас висадили у море над кораловим рифом.

Корали ми собі уявляли в яскравіших кольорах оскільки дивилися мультик “в пошуках Немо”

Але все ж корали і рибки які там живуть справили сильне враження, дві висадки по півтори години на коралових рифах пролетіли як одна мить, від всієї цієї краси навіть втома не відчувалася, поки не піднялися на борт яхти.

Каїр

Наступна поїздка була до столиці, о першій ночі автобус забрав нас з готелю і помчав пустельними трасами. Місто сучасне — високі будівлі, пробки на дорогах, загалом, все як належить. Нас завезли до Каїрського національного музею, справді цікаво. Сказали, що відвідування музею займе у нас дві години.

Тут я і здійснив свій хитро-грандіозний план! Вислухавши годину захоплюючої екскурсії, я зник з музею і подався в місто, а саме в метро. Витягнувши свою здачу по фунту з жадібних касирів, котрі явно думали, що я єгипетські цифри не розумію. Я спустився на платформу. Вивчаючи дивні розмітки на підлозі, які, як виявилися, вказують у які двері вагона потрібно буде заходити, а через які виходити, я зрозумів, що краще триматися натовпу. Тут як завиють сирени, червоним світлом замиготять, я думав терориста впіймали, виявилося це сповіщення про прибуття поїзда.

Приїжджає склад із восьми вагонів: один для дівчат у паранджі, інший просто для дівчат, решта спільні. Їдемо, я розглядаю арабів, вони мене, загалом, цілком життєва ситуація. Проїхавши дві станції я перейшов по переходу, щоб їхати назад, а назва станції вже інша… дивлюся в карту, а там взагалі немає цієї назви, дивлюся – а є ще одна назва на станції, дивлюся в карту – теж нема, попередня станція є, а цієї нема! Виходу особливо не було, сів у метро і помічаю, що це слово на всіх станціях. Виявляється, означає, що ти назад їдеш гілкою. Друге слово виявилося назвою гілки, як я й припускав. Проїхавши назад дві станції, до мене підійшов арабський полісмен і сказав ”Барака-барака-Баррака!!!” і показав великий палець вгору, я йому показав те саме, що ми посміхнулися і розійшлися. За 10 хвилин до кінця екскурсії в музеї я приєднався до своєї групи.
І ось воно, виходиш з автобуса і не знаєш, що спочатку зробити — доторкнутися або сфоткатися на тлі великої піраміди Хеопса (136 метрів).

Перше диво світу досягнуто! Це дійсно класно це не просто піраміда, це Піраміда! Відвідавши ще дві піраміди, нас привезли до величного Сфінкса, біля якого ми з Дашею слухали Flёur – “Посмішки сфінксів”.

Ми його поїдали очима, він справді великий! О 12 годині ночі автобус нас привіз назад до готелю.

Сафарі

Відпочивши день від поїздки до столиці, ми вирушили на екскурсію в саму пустелю. Спочатку ми ганяли на квадрациклах, у прямому значенні цього слова, на зворотному шляху швидкість можна було вичавлювати до упору. Після чого покатавшись на конях, ми вирушили кататися в спайдеркарах, досить цікавий, але слабоописуваний винахід.

У спайдеркарі

Після чого нас повезли до села бедуїнів. Покуштувавши місцевого хліба, під кальян, послухавши розповідь гіда, ми пішли дивитися їхній місцевий тераріум. Ніколи не думав, що у тераріумі може бути так цікаво. Далі була смачна вечеря з розважальною програмою і ще в телескоп показали Нептун).

Щасливих запорошених, втомлених і страшенно задоволених нас привезли в готель. На цьому ми вирішили з екскурсіями закінчити. Повний місяць висвітлює Червоне море, ми лежимо на лежаках біля води і сприймаємо кожну секунду в Африці.

Інформація по туру

Дата подорожі: 22.09.2010 – 03.11.2010
Готель: Minamark.
Тривалість: 10 днів (Хургада)
Оператор: Turtess
Тип туру: Повний пакет ол інклюзів
Покупка путівки: За 3 тижні
Вартість всієї поїздки за двох: 16 000 грн (1975$)

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі