Якщо весна не йде до нас, ми самі полетимо до весни! Це був наш восьмий Стамбул і, як завжди, ми отримали такий заряд позитиву і тепла, що я продовжуватиму всіх агітувати відвідати це затишне місто! І найголовніше, що Стамбул не може зіпсувати навіть максимальний локдаун, який розпочався якраз перед нашим прильотом. Давайте перерахуємо плюси поїздки:
- Кількість котів у місті зросла втричі, тепер кототерапія чекає на вас за кожним кутом.
- Туристів у цьому місті так само люблять, як коти, так і місцеві жителі.
- На туристів не діє комендантська година.
- На Султанахметі, в районі Фатіх, ресторани готові нагодувати туристів цілодобово.
- На Принцевих островах можливо повністю відсутній коронавірус, тому що там майже немає людей, принаймні на перших двох.
- У парку Гюльхане тепер не лише папуги, а й оселилися лелеки.
Перше, що ми побачили після прильоту, це азіатських туристів, одягнених у костюми хімічного захисту, маску вони тримали строго на носі, зате захист для очей тримали на лобі))) Ми ще не знали всіх правил міста, так що були напоготові. Митний контроль пройшли досить швидко, сіли в автобус, що йде до центру та почали вивчати перехожих на вулиці. Майже всі ходять у масках. Відчуваю, нелегко нам буде. Як тільки вийшли з автобуса, купили “Тимчасову масочну перепустку” – сіміт, це такий бублик із кунжутом.
Тепер поки ми по черзі жуємо сіміт, у нас є причина, чому ми не в масках. Масовий режим безумовно важливий, але у нас негативний ПЛР і є антитіла, так що ми почуваємося відносно спокійно без маски, хоча вдруге захворіти теж можливо. Поки ми йшли у бік готелю наша “перепустка” закінчилася. Далі діє таке правило, якщо зустрічний поліцейський йде в масці, то він тебе чемно попросить вдягнути маску. Якщо зустрічний поліцейський також без маски, то виходить нічия, і ви просто розходьтеся в різні боки. У будь-якому випадку, якщо місце людне і не виходить тримати дистанцію, то маску надягають усі без винятків.
Менеджер готелю нас зустрів з такою радістю наче весь ранок тільки на нас і чекав, просто на ім’я покликав, коли ми підходили до готелю. Нам пояснили, що спочатку чай, а потім уже вирішення всіх питань. Ми дуже любимо Туреччину за пристрасть місцевих до чаю, а не до алкоголю. Отримали та підключили до нашої Стамбул карти хес-код, тепер вона активна і можна користуватися транспортом, а держава знатиме про кожне наше переміщення, навіть про відвідування туалету, тому що оплата в громадських туалетах теж робиться Стамбул картою. Тепер для нас доступні відвідування торгових центрів, весь громадський транспорт, а також хес-код вимагають деякі ресторани. Ось так легко та швидко впровадився тотальний контроль державою. Саме у мене до цього лише позитивне ставлення, оскільки нічого протизаконного робити не збираюся. І мало того, якщо у мене заклинить двері в кабінці, мене зможуть знайти!)))) Зараз хес-код потрібно пред’являти у вигляді QR коду, думаю наступним кроком буде автоматичне сканування біометрії ока як у дубайському аеропорту. Єдиний мінус всього цього, тепер Стамбул карту потрібно купувати кожному персонально і відповідно стежити за балансом одразу на всіх картах, що не дуже зручно. Ми спочатку не знали, що не можна використовувати одну картку на трьох осіб і потрапили в ситуацію, коли Мишко пройшов через турнікет на пором, а ми не могли пройти. Я побіг швидко купувати ще дві карти, але без хес-кодів вони не дійсні, а пором вирушить через дві хвилини. На щастя, турнікети теж мають серце, і вони можуть змилуватися. Якщо близько 20 разів пікнути картою без прив’язаного коду, турнікет здасться і пропустить тебе. Цей лайфхак показав нам працівник)))
Цього разу ми до Стамбула прилетіли аж на тиждень і особисто мені цього тижня було зовсім недостатньо, я розумію, що з радістю б жив у Стамбулі й надалі, але тепер із напіввідкритими кордонами ми маємо цілий план як надолужити втрачене у поїздках, так що тиждень Стамбула буде поки що в самий раз. Стамбул був, безсумнівно, радий нас бачити настільки сильно, що навіть скасував свої метеопрогнози і подарував нам сонячну погоду практично на весь тиждень. За цей тиждень ми маємо відвідати всі наші улюблені місця, а також відкрити все, що хотіли давно подивитися, але відкладали. Кожний ранок у нас починався зі сніданку на тлі Блакитної мечеті.
З турецькими сніданками у нас особливе кохання, про яке я вже неодноразово оспівував, та й взагалі із турецькою їжею. У мене в Туреччині правило просте, не з’їв за день Іскандер кебаб — день пройшов даремно. Я не можу пояснити, чому я так люблю саме цю страву, але можливо в минулому житті я сам був Іскандер кебабом. Крім гастротуру в мене була мета накататися від пуза на корабликах Босфором. Сказати, що ми перевиконали цю мету нічого не сказати. Це був наш основний вид транспорту. В якій ще країні ти за пів долара з людини зможеш дозволити собі такі круїзи. Причому маршрут дня формувався так – куди пливе найближчий кораблик, із того місця і починаємо. Якщо ж на Босфорі шторм, а таке теж буває, як з’ясувалося, завжди можна скористатися гілкою метро Marmaray, частина якої проходить під затокою. Цікавий факт, що одна зі станцій метро знаходиться на мінус дев’ятому поверсі. І їхати треба на ліфті, причому всі проміжні поверхи також присутні. Важливий лайфхак цієї гілки — на виході зі станції потрібно вдруге пікнути Стамбул картою на “Refund machine” і на карту повернеться частина грошей, залежно від кількості станцій, які ви проїхали. Сама гілка настільки довга, що ми встановили новий рекорд з поїздки в метро, ми їхали в один бік півтори години. Тепер нам попередній рекорд, поставлений у Китаї, де ми проїхали 54 станції метро, здався дитячим садочком. Метро нас довезло до міста Гебзе, яке знаходиться недалеко за Стамбулом. Там має бути цікава набережна. Коли ми приїхали в місто, то з’ясувалося, що набережної немає, потрібно пішки йти в інше місто Darica. Чому пішки? Оскільки для проїзду в місті потрібна спеціальна картка, то або морочитися з черговою картою, або ловити таксі, яке не зупинилося, або годину пішки під гору, і ти на місці. Дорогою ми зайшли до маленького кафе, де сиділа дуже гостинна господиня зі своєю донькою. Якщо ти попросиш гарно турецьку каву турецькою мовою, то далі тебе обов’язково запитають про рівень цукру в каві, але оскільки наші знання на цьому закінчуються, а гостинність господині тільки починається, процес переговорів сильно затягнувся. Її донька весь час сміялася з того, як ми не могли порозумітися між собою. Жінка нам дуже намагалася догодити і пропонувала ще каву, чай і печиво, і все це турецькою. І змушувала Дашу продезінфікувати руки (як ми з’ясували у наступній турецькій подорожі, є така турецька традиція бризкати гостям на руки лимонним одеколоном, щоб руки приємно пахли). За підсумком ми вже всі сміялися з мовного бар’єра, але напилися чаю з кавою та поїли печива. Коли ми йшли в далечінь жінка з донькою ще довго нам махали слідом. Незважаючи на те, що набережна в результаті виявилася не варта того, щоб до неї діставатися пів дня, нас цей похід у кафе дуже емоційно зарядив. Ми весь день потім згадували найкращі моменти зі спроб порозумітися.
Тепер я хочу вас познайомити з нашими улюбленими місцями Стамбула, які ми для себе відкрили за 9 років.
Район Фатіх
Це базова точка туристичних маршрутів, саме тут біля історичного центру Стамбула – Султанахмет треба обирати недорогий готель. Цікавий факт, що в першій поїздці ми не знали про існування цього району і це було неймовірно приємним відкриттям. У цьому районі потрібно відвідати палац Топкапи, Блакитну мечеть, Айя Софію та цистерну Базиліка, але тільки після того, як у неї назад повернуть воду.
Парк Гюльхане
Це один із моїх улюблених парків у всьому світі. Тут ростуть дерева-гіганти, на яких оселилися родини папуг, а тепер ще й лелеки. Парк дуже просторий та має вихід на набережну. Відвідування набережної має бути обов’язковим пунктом після прогулянки парком.
Еміненю
Якщо ти знаєш назву цього району, то в тебе ніколи не буде проблем із тим, щоб повернутися на поромі з будь-якого куточка Стамбула до готелю. Приємна фішка — тут біля Бургер Кінгу продається дуже смачне морозиво. Від самого причалу вирушають пороми, напевно, до всіх куточків Стамбула, включаючи Принцеві острови. Але на острови тут вирушають не державні, а приватні пороми, особисто для нас їхній розклад був менш зручним, ніж у державних, хоча ціна схоже така сама.
Тут же є Єгипетський ринок. Ми раніше до нього були досить холодні, але цього разу дуже оцінили його, ну правильно, куди ж як не на базар попертися під час коронавірусу.
Каракой 
Дуже атмосферний район із безліччю ресторанчиків знаходиться праворуч за Галатським мостом. Зліва ж від Галатського мосту чудова набережна для милування заходами сонця.
Кабаташ
Тут є одні з безлічі різнокольорових сходів, що ведуть у гору, а також це пристань, звідки відпливають державні пороми на Принцеві острови. Також тут знаходиться палац Долмабахче, відвідування якого також обов’язкове, але треба врахувати, що він закривається досить рано.
Ортакьой
Один із наших улюблених районів європейської частини Стамбула. Тут дуже красиво вечорами, коли включають жовте підсвічування. Саме тут продається Кумпір — печена картопля, в яку накладають безліч начинок.
Я не сказав би, що картопля особливо смачна, але її треба спробувати, щоб знати смак району. Вартість 30 лір. У перших поїздках ми робили піший маршрут від Султанахмета до Ортакея, а потім назад автобусом через пробки.
Таксім і вулиця Істікляль
Чесно кажучи, наша найнеулюбленіша частина Стамбула, багато людей і немає тієї атмосфери міста. Хоча з цікавостей тут ходить історичний трамвай і є Галатська вежа. Але до своїх маршрутів ми цей район не включаємо, хоча він вважається центром.
Парк Йилдиз
Незважаючи на свою гірську місцевість, це чудовий парк для прогулянок, відпочинку за столиком та милуванням на Босфор.
Але там треба безпосередньо вгору йти. На вершині парку також є канатна дорога в інший парк.
Парк Емірган
Ще один затишний парк, думаю, найкраще його відвідувати під час сезону тюльпанів. Нам він сподобався трохи менше, ніж Йилдиз, але ми його теж рекомендуємо до відвідування.
Фортеця Румеліхісар
Ми туди не потрапили, але гуляли поряд, нам сподобалася набережна та види на фортецю. Звідси ми пливемо додому в Еміненю на поромі. Це буде чудовий круїз з чудовим краєвидом на фортецю.
Ускюдар
Азіатська частина. Тут є класний турецький ринок. Знаходиться вглиб та праворуч від причалу, якщо стояти спиною до Босфору.
Потім піднімаємося нагору і гуляємо парком Fethipaşa Korusu, тут є кафе з чудовою панорамою (фото вище на фоні моста), після чого спускаємося і в район Kuzguncuk, тут красиві вулички та будиночки.
Назад найкраще плисти на поромі, повернувшись до причалу Ускюдар, також можна скористатися метро.
Кадикей
Азіатська частина. Тут просто фантастична набережна та дуже затишна зона старого міста з пішою вулицею. Можна просто гуляти куди очі дивляться, скрізь буде мило та затишно.
Принцеві острови
Ми були на всіх, дуже сподобався острів Burgazadası, з його пагорбів відкриваються чудові краєвиди на острови. Острів не має особливої популярності у туристів, тому тут мало людей і немає коней із візками.
До острова можна дістатися на міському поромі від Кабаташа. Інші острови теж сподобалися, якщо ви плануєте повертатися до Стамбула знову і знову, то щоразу вибирайте собі новий острів.
Що ще потрібно дивитися
Мистецтво на сходах. В основному вони прикрашені веселкою, але іноді трапляються і справжні шедеври. Якщо будете подорожувати нашими маршрутами, то побачите багато таких.
Улюблені ресторани
Нашими фаворитами за ціною та асортиментом їжі залишаються два сусідні ресторани Ortaklar Kebap та Mevlana Kebap Lahmacun. Вони простенькі, недорогі та смачні.
Улюблена їжа. Тут я перерахую лише найулюбленіші страви, назви яких знаю. В ідеалі всі перелічені страви потрібно розподілити протягом дня та не забувати відкривати страви, яких немає у цьому списку. Знаю, завдання не найлегше, але подорож до Стамбула — це насамперед гастрономічна подорож, ніхто не казав, що буде легко. Зі Стамбула неможливо повернутися не набравши зайвих кілограмів.
Каштани
Щоразу після приїзду ми традиційно починаємо зі смажених каштанів. Спочатку вони можуть не сподобатися, але дайте їм шанс, і вони назавжди залишаться смаком Стамбула.
Екмек Балик
Смажена рибка у хлібці. Тут все просто, не скуштував Екмек Балик — не був у Стамбулі. Якщо скуштував, то лети до Стамбула і покуштуй ще раз. Продається ліворуч від Галатського мосту, а також трапляється у різних місцях на набережних.
Іскандер Кебаб
Кебаб у томатному соусі з йогуртом. Тут у мене ще одне правило, не з’їв Іскандер — день пройшов даремно! Оди цій страві оспівую, напевно, у кожному оповіданні про Туреччину. Коли робите замовлення, нагадайте офіціанту, щоб кебаб був максимально гарячим.
Кьонефе
Десерт зі смаженого сиру. Я його відношу до топ десертів Туреччини. Його складно пропустити, ця страва зазвичай на банерах у багатьох ресторанах.
Баклава та інші солодощі
Скажу чесно, нам знадобилося близько 9 років, щоб полюбити їх, але тепер ми вірні фанати.
Бореки (Börekçisi)
Страва з листкового тіста з різними начинками, найуспішніша в нашому рейтингу – солоний сир.
Лахмаджун
Відмінна м’ясна закуска, чудовий додаток до будь-якої страви.
Піде
Турецька піца, наш найулюбленіша начинка — з фаршем.
Сарма
Фаршироване виноградне листя, ми практично завжди замовляємо сарму як додаткову страву.
Турк Кафесі
Турецька еспресо з гущею. Я відношу його до фотогенічного напою Туреччини. Якщо не любите каву, то краще не дегустуйте цю смакоту, бо станете кавозалежними.
Фреші
Бути в Стамбулі і не пити фреші щодня — це злочин, гадаю, це варто внести на законодавчому рівні.
Сахлеп
Це один із позитивних моментів зимового Стамбула. Гаряча та ароматна “маночка” зі спеціями в склянці.
Їжа як мистецтво
Тейсті кебаб (він же Поттері кебаб)
Головне вибрати ресторан, де його вміють гарно подавати. Це страва-шоу у вигляді кебаба в палаючому горщику. Найефектніша подача у нас була у Каппадокії у ресторані La Vida A la Carte.
Дондурма
Турецьке вуличне морозиво, яке подається у вигляді шоу. Тут також важливо вибрати хорошого майстра. Відмінна риса справжніх майстрів, вони вас активно зазиватимуть.
Трохи про місцевих жителів
Нікому не секрет, що справжні господарі Стамбула – це коти, господарі Босфору – чайки, впевнений тут зі мною багато хто погодиться.
Інформація про подорож
Дата подорожі: 10.03.2021 – 17.03.2021
Тривалість: Тиждень
Тип туру: Вікенд
Авіаквитки: Sky Up
Готелі: Booking
Екскурсії: Усе самі
Складність подорожі: 0/10 (Друге рідне місто)
