За два роки до поїздки оператор тур агентства продавши нам путівку до Єгипту каже: «Наступного разу вам треба буде вже до Таїланду». З цієї фрази власне все почалося.

За 3 місяці до поїздки купуємо авіаквитки та чекаємо на появу готелів.

За півтора місяці до поїздки купуємо в агентстві готель, який вибрали за відгуками з Інтернету. Відмовляємося від трансферів та «подарункових» екскурсій — економимо на цьому 240$ у порівнянні з підсумковими витратами на трансфери та ці екскурсії.

Перше враження: Забувши переодягнутися, виходимо до Бангкока, подих теплого тридцятиградусного вітру. І смачне повітря ніжно проникло в наше тіло. Одразу побігли назад перевдягатися.

Дорога

Дорога була дуже довга та важка. Але дуже запам’ятався останній переліт компанії Emirates. Великий двоповерховий боїнг у ряді сидить по 10 осіб, на другому поверсі ще й невеликий фонтанчик. Крісла обладнані сенсорним екраном, на якому можна безлімітно дивитись фільми, серіали, шоу, музику і навіть грати в ігри, за допомогою джойстика. На екрані можна вивести карту, по якій буде відображатися детальне переміщення літака, а також увімкнути вигляд з веб-камер, встановлених у різних частинах літака. Так я дивився схід сонця.

Після тривалої дороги, яка зайняла 25 годин плюс п’ятигодинний зсув часового поясу, ми втомлено заходимо на територію готелю, де нас радісно вітає по-тайськи хтось із персоналу, із подивом дивлячись у ваучер, веде нас на лобі. Мабуть, не кожен день до них без туроператора приїжджають туристи))) На лобі нас пригощають вітальними напоями та заселяють у номер з найкрасивішим видом на джунглевий парк готелю.

Вийшли на вулицю. Нам одразу вручили купу екскурсійних брошур, ціни в яких були суттєво нижчими від передбачуваних у Києві, що дуже втішило. Зайшли ми до тайської вуличної кав’ярні та замовили першу тайську їжу. Щедро поливши свою порцію тайських смаколиків соусом, я зрозумів що таке гостро😊 Прогулявшись набережною, вбираючи тайську атмосферу, ми пішли на масаж ніг. Потім вирушили на святкування Хелловіну на волкінг стріт.

Масажі

На масажі ми ходили щодня, а іноді кілька разів на день, у різні салони і завжди дуже подобалося. Тривалість стандартного масажу – година. Навіть коли екскурсія була дводенна, в іншій провінції, ми все одно замовляли собі масаж. Масажі були незабутні, особливо запам’ятався того разу, коли мені робив його ледібой. Пощастило, що того дня я на рідкість вибрав лише масаж ніг. А ще один із масажів точно запам’ятався на все життя, хоча, те, що було в Таїланді залишилося в Таїланді))) Після деяких масажів я починав помічати, що ноги під час плавання починають вигинатися так, як раніше ніколи не вигинались. Масажі посіли друге місце за враженнями після тайської їжі.

Тайська їжа

Погулявши по волкінг-стріт ми вирішили здійснити перший подвиг, купивши незрозумілих млинців, які при нас посмажили на вулиці і заповнили чимось блідо зеленим. Млинці виявилися смачними, до ранку ми дожили. Після чого було прийнято тверде рішення – сміливо їсти все, що рухається їдять тайці.

Наступне знайомство з вуличною їжею було, коли ми зупинили мотоцикліста з каструльками, у якого на інтуїцію обрали страви, що йшли до рису. У цей день я зрозумів, що таке спайсі в Азії. Пожежа охопила моє горло і рот, губи палали, наче сухі дрова на полум’яному вугіллі. Здолавши цю трапезу мій бар’єр гостроти значно підвищився, далі я завжди замовляв “Спайсі!”. Хороша вечеря на двох виходила в середньому 2,5$, коли ми шикували, бравши на десерт млинці з бананами та фреші, така вечеря обходилася на двох близько 5$. Варто відзначити, що їхня їжа дійсно дуже смачна і має солодкуватий відтінок.

Прокинувшись рано-вранці у своєму райському готелі, ми плавали в басейні дивлячись на білочок, які скачуть тропічними деревами, літаючих метеликів з гарними крильцями і слухали спів екзотичних пташок. Діставшись пірсу, ми вирушили на міському поромі на острів Ко Лан. Острів не являв собою нічого особливого, ми там напляжилися і наліталися на водному мотоциклі безмежним морем.

Купивши екскурсій майже на всі дні нашої подорожі, ми вирушили гуляти по роуд біч. Під час прогулянки Даша іноді спеціально відходила назад, а я поглядами чіпляв тайських красунь, які ненароком на самоті стояли, ловлячи поглядом хлопців, що гуляли. У Таїланді екскурсії вимірювалися днями. Купуючи екскурсії, потрібно було добре зважувати, чи вартуватиме вона витраченого часу Таїланду. Але в результаті ніде не помилилися. Почали свій ланцюжок екскурсій з подорожі верхівками дерев джунглів.

Політ гібона

За екскурсію ми здійснили 23 тролеєві перельоти загальною відстанню понад 3 км, швидкість польоту досягала 100 км/год. Гальмувати треба було рукою в рукавичці об трос, яким летиш. Види відкривалися невимовні, різні тропічні рослини та безмежні простори джунглів розстилалися під нашими ногами. Одна із родзинок екскурсії, це добирання. Тебе везуть на тук-туку бездоріжжям у гору джунглями. У цій частині екстриму було найбільше, тому що не хотілося випасти в джунглі з тук-туку, який намагається скинути своїх пасажирів. Після такої активної першої екскурсії гуло все тіло, але тайський ароматичний масаж швидко це виправив. Цілу годину тебе всього масажують, після чого у тіла залишається приємна олійність. Після активної програми ми мали культурну програму шоу трансвеститів «Альказар»

Шоу Альказар

Це шоу, не було схожим на жодні інші шоу. Це шоу у нас запам’яталося як візитна картка Таїланду.

Коли ми дізналися, що на шоу трансвеститами були абсолютно всі, я зрозумів, що в Таїланді не можна бути впевненим у статі твого співрозмовника. Шоу було настільки яскравим і незабутнім, що можна сміливо сказати. Хто не був на Альказарі, не був у країні.

Наступного ранку ми вирушили до знаменитого саду мадам Нонг Нуч.

Сад Нонг Нуч

Першими тайськими тваринами, з якими ми познайомилися, були тигри, що флегматично лежали на території парку, дозволяючи з ними фотографуватись. Декілька тайців стежили за тиграми, але це було зовсім не обов’язково. Я тут же потоваришував із місцевим папугою, який явно хотів потоваришувати з моїм морозивом. Тайська дівчина мені сказала “Куса!”, після чого я не ризикнув до дружнього папуги в дзьоб вкладати свій палець.

Сам парк, звичайно, надзвичайно красивий, особливо сподобалася зона з бонсаями (Маленькими деревцями). Хоч спека і плавила мізки, відчуття краси все одно перемагало. Наприкінці екскурсії на нас чекало феєричне шоу слонів, це було перше знайомство з цими чудовими, милими та охайними тваринами. Слони грали м’ячем, грали в дартс, малювали вражаючі картини і навіть писали англійською. А один слон навіть люб’язно попросив з’їсти мій качан від кукурудзи. Не відмовляти ж слонику. Слони навчені: дають їжу – їдять, дають гроші – віддають їхньому тайцю. Далі було національне тайське шоу. Після екскурсії нас повезли на бджолину ферму, аналог папірусової фабрики в Єгипті, тільки на відміну від червоного чаю тут можна наїстися халявного меду та маточного молочка з пилком.

Пишу цей пост і знову поринаю в атмосферу Королівства Таїланд. Масаж ніг рибками та тайцями чудово завершив цей романтичний день. Наступного дня ми мали продовження знайомства з культурою, флорою та фауною Таїланду.

Діскавері

На цій екскурсії ми побували у храмі пекла та раю, у пекло щось зовсім не хочеться. Великі статуї, що зображують те, що чекає буддистів у пеклі, м’яко кажучи, вселяли страх. А ось у китайському храмі навпаки панував спокій та гармонія. Раніше я не бачив китайських храмів, але цей був однозначно шикарний і значний. Особливістю відвідування храмів є те, що треба ходити босоніж. Нагулявшись великою територією храму, вдаривши у великий дзвін і барабани, вирушили на дегустацію сирих і смажених устриць. Сирі устриці з лаймом і смаженим цибулькою були просто незабутні. Я не думав, що мені вони сподобаються, але їхній приємний смак запам’ятався мені назавжди.

Парк Кхао Кхео та тигровий зоопарк

Парк являє собою великий природний зоопарк із відкритими вольєрами. Тобто тварини не в клітках. Їх можна годувати, жмакати, фоткатись, влаштовувати обіймашки. Бегемот роззявив рота, щоб йому туди накидали влучні туристи їжі. Жирафи тягли свої шиї вихопити з рук квасолю, а антилопки, які були найпершими на шляху туристів переповнених бажанням когось нагодувати, не знали куди себе діти від напливу.

Далі було друге шоу слонів, на якому слони показували свої нові здібності, шоу тигрів, які були незадоволені, що їх виперли на арену та шоу крокодилів, які марно намагалися з’їсти своїх дресирувальників. Під час обіду ми їли шашлик із крокодила. Напевно, це був неслухняний крокодил, але дуже смачний.

Півторагодинний масаж тіла чарівно розслабив нас після насиченого дня. Наступного дня ми присвятили розслаблюючим екскурсіям островами, екскурсія називалася Діскавері від «Шурік-тур».

Острів мавп

Назва говорить сама за себе. Мавпочки були всюди, побачивши мандрівників, що вивантажилися на острів, вони тут же накинулися на легку можливість поїсти. А щоб далеко не тягнутися, вони застрибували прямо на нас, добре, що нігтів у них немає. Надурівшись з мавпочками ми пішли купатися в море.

Стрибали з даху триповерхової яхти в солону Сіамську затоку, що має не слабку течію. Поки ми пливли на яхті на острів Ко Рін, я зголосився взяти участь у конкурсі, який, як виявилося, мав коротку назву «Бухаємо». Після цього конкурсу екскурсія стала ще веселішою. Під час екскурсії був окрім обіду безлімітний бар. Втім, після останнього конкурсу в ньому необхідність відпала)))) Ще був традиційний лов риби, на якій як завжди зловили тільки три рибки, і ось довгоочікуваний острів вже зовсім близько.

Острів Ко Рін

Звичайно, не червоне море, але тропічної екзотики було багато. Кілька годин, проведених на острові, це те, що дійсно потрібно було після активної партії екскурсій. Прозора вода, рибки, рифи та значних розмірів краби навили повний релакс. Хоча погода була ясна, грім дуже гримів передвіщаючи тропічну вечірню зливу, яка на щастя обрушилася на Паттайю, коли ми були в тайському макдональдсі.

П’ятнадцятихвилинна апокаліптична злива у спеку — те що треба.

На зворотному шляху була пінна вечірка

Увечері ми мали перше знайомство з рамбутанами та мангустинами – тайськими фруктами.

Знайомство з Паттайєю

Виділивши день на знайомство з Паттайєю, ми вирушили дивитися місцеве шоу зі зміями.
Після шоу ми підкорили знаменитий пагорб Будди, який велично височів над Паттайєю.

Поруч був гарний сад у китайському стилі. З сусіднього пагорба відкривалася панорама на місто.

Оскільки ми були в центральній частині Паттайї, необхідно було подивитись знаменитий пляж Джомтьєн. Пляж мало чим відрізнявся від кримських пляжів, але смачні креветки з традиційним соусом все істотно змінювали)

Дорогою на пляж ми відвідали кілька готелів, які нам так посилено радили тур-агенти у Києві. Готелі значно поступалися нашому улюбленому Woodlands. Романтичне гуляння Паттайєю завершилося черговим шоу трансвеститів «Тіффані шоу». Нам більше сподобався Альказар, хоч можливо, тому що він був першим.

Храмовий комплекс Ват Ян

Екскурсія була цікава тим, що храми буддистів зовсім не такі як наші. Храми були діючі і не діючі, цілі й зруйновані, загалом, під кінець Таїланду від храмів починало трохи рябити в очах. Під час екскурсії доводилося, як у Єгипті перебігати з тіні в тінь, ховаючись від палючого сонця. Після відвідин храмового комплексу, бажання їхати в Камбоджу згасло, оскільки храмів надивилися вдосталь. Далі було найцікавіше – наскальне зображення Будди, викладене із золота.

Село довгошиїх жінок

Жінки плем’я Карен, радісно зустрівши наш тук-тук, продавали нам різні сувеніри і дозволяли з собою фотографуватись. На відміну від екскурсійного маршруту, ми з Дашею побрели подивитися саме село, де живе це плем’я.

Після невеликого шопінгу в Паттайї та розслаблюючого масажу, ми вирушили на незабутнє шок-шоу.

Шок-шоу 69

Нас застерігали, що буде зовсім страшно, але насправді було дуже весело та кумедно. Шоу триває хвилин 30 і йде весь час по колу, скільки хочеш – сиди та насолоджуйся. На шоу дуже запам’яталося, як чоловіки грали на барабанах, кожен грав більший і гучніший, ніж попередній. На фінал вийшла тайка, і на найбільшому ще голосніше зіграла без допомоги рук. Читачам варто зрозуміти, чим саме вони грали на секс-шоу, а особливо тайка. Також умільці грали в більярд, чоловіки виконували акробатичні трюки на гімнастичних снарядах не від’єднувалися один від одного, а одна дівчина витягла з себе двадцятиметрову мотузку з фігурками. Родзинкою шоу було залучення глядачів зі сцени. Дуже кумедно було спостерігати за їхніми другими половинками. Бідолашна китайка, хлопця якої витягли на сцену голі тайки, істерично сміялася. Загалом, що тут розповідати, це потрібно бачити обов’язково. Ми навіть два кола посиділи.

Наступного ранку на нас чекала наймасштабніша дводенна екскурсія — на річку Квай. Для того, щоб наш готельний сніданок за нашої відсутності не пропадав ми подарували ваучер гіду, який продав нам екскурсію.

Стародавня столиця королівства Аюттхая

Почалася наша дводенна програма зі стародавньої столиці Таїланду. Це були здебільшого храмові комплекси у більш серйозних розмірах, ніж усі попередні. Храми в основному були недіючі, що додавало цікавості їх відвідуванню, і краси фотографіям.

Водоспад Ераван

Половина вражень від екскурсії припала саме на цей водоспад. Після густого обіду нам виділили дві години на купання у водоспаді.

Спуск між двома першими рівнями

Водоспад складається з семи рівнів, на кожному з яких є красивий повноводний водоспад. Варто зазначити, що відвідування потрібно розпочинати одразу з останніх рівнів, оскільки з 16:00 рівні починають по черзі закриватися. У водоспаді плавають рибки, які люблять харчуватися шкірою туристів. Такі рибки значно менших розмірів використовують у салонах спа. Залазиш у воду, твої ноги відразу обліплює зграя голодних рибок, розміром із крокодильчиків. Відчуття отримуєш незабутні страшно-холодно-захоплено-лоскотно-весело. У самій річці вода приємного бірюзового кольору. Перший раз залазив усередину водоспаду, досить екстремальні відчуття відчуваєш, коли проходиш через завісу падаючої води. А всередині водоспаду звисають гладкі сталактити, що обросли зеленою живністю.

Оскільки у водоспаді немає водоростей, швидше за все їх рибки тисячі років тому поглинули, по всіх каменях можна сміливо лазити, не боячись послизнутися. Накупавшись в першому, йдеш купатися на наступний водоспад. Водоспад кожного рівня унікальний і надзвичайно красивий, а джунглі, що прикрашають водоспади, по сторонах додають екзотичної краси.

Рибок було багато)

Ночівля була у будиночках, які розташовані на воді вздовж річки Квай. Наш готель був розташований у невеликому Тайському селі. Як же тут не погуляти вночі по селу? Було досить цікаво, але мандрівні собаки-кусаки трохи напружували. Тут головне саме відчуття, що ти гуляєш десь у провінції Таїланду селом, насамперед. Вранці після села з мавпочками нас повезли на сплав річкою.

Сплав річкою Квай

Бамбукові плоти, тропічна річка, екзотичні панорами, зелені джунглі одним словом романтика. Під час сплаву можна було плисти як на плоту, так і поруч із ним. За рахунок дуже швидкої течії річки це було дуже кумедно. Після сплаву кілька тук-туків на шаленій швидкості нас везли далі. Від швидкості повітря навіть вдихати було нелегко. Третє шоу слонів було найбільш незабутнім, оскільки слон, на ім’я Пхе нас катав своїм селом.

Незабаром Таєць, який вів слона, обернувся і сказав «Фотоапарат? Гроші)» Після моєї згоди він узяв наш фотоапарат сліз зі слона і сказав «Тато капітан, а мама боїться!» Далі я був капітаном слона, а таєць влаштував нам фотосесію.

На зворотному шляху додому ми відвідали ще один чудовий водоспад. Для повного розслаблення ми мали здолати термальні джерела. Якщо у теплому джерелі був окріп, то у гарячому була температура несумісна із життям. Дивом, переживши 3 джерела, було приємне охолодження в холодній гірській річці. Як же тут без чайної фабрики. Чаїв надегустували, про існування яких і не підозрювали. Пізно ввечері ми повернулися додому, сил залишалося лише на вечерю.

Прощання з Паттайєю

Ранок розпочався з польоту на водному парашуті. Ось тільки всі з розгону злітали і ширяли над морем, а я з розгону у витонченому стрибку в нього впав. Цього дня ми були суворими – масажів було два. Спершу ніг, а потім і всього тіла. Оскільки ми були вперше вдень у готелі, то скориставшись щасливими годинами, влаштували дегустацію елітки у водному барі. Увечері, після шикарного прощального заходу сонця ми вирушили на фруктовий ринок дегустувати всі екзотичні фрукти, у тому числі і знаменитий специфічний дуріан.

Рамбутан і дракон фрукт пітахая

Через запах дуріану його заборонено вносити в готелі. Оскільки фрукт був відносно дорогий, ми швидко по ринку зібрали 6 однодумців, які з радістю скинулися і ми скуштували цей знаменитий фрукт зі смаком сирих пельмешків. Ще й трохи лишилося безкоштовно перехожих пригощати. Під час вечірнього походу за пивом мене посилено намагалася зняти ледібой, але коли по дорозі назад побачила мене з Дашею сильно збентежилася. Далі було щире прощання з нічною Паттаєю, потім ранковий прощальний масаж ніг і на цьому наша подорож курортною частиною Таїланду була закінчена.

Бангкок

Лобі нашого готелю знаходився на 11-му поверсі

Швидкісне таксі несло нас по платному хайвею. Хмарочоси мегаполіса розстилали свої обійми перед нами, країна різко змінилася. З мирного курорту все перетворилося на мегаполіс, що насторожує. Інший спосіб харчування на вулицях, великі будівлі, сильний трафік та двомісні тук-туки чекали нас. І страх того, що таксист сам не знає, куди нас везе, не покидав нас доти, доки він не показав у вікні наш готель. Вселившись у 32-ох поверховий готель Prince Palace ми були приємно здивовані його сервісом і комфортом.

«Перше занурення» у місто

Вийшовши на ринок за їжею, ми були шоковані пануючими смородами і тим, що їжу у них сервірують в пакетики. Купивши лячного обіду нам не залишалося нічого, як повернутися в готель, щоб там перекусити, бо навіть у підворіттях не було місця, щоб сісти.

Білий рушник, це мій рис!

Заївши ситний обід кавуном ми вирушили до знаменитого океанаріума Бангкока.

Океанаріум Siam Ocean World

За незнання місцевих цін довелося трохи переплатити водієві тук-туку. Після «першого занурення в місто» був невеликий шок і невпевненість у тому, чи треба взагалі було їхати до Бангкока. Але, зустрівши гіда з однієї з попередніх екскурсій, який нам коротко пояснив правила виживання в Бангкоку, стало набагато легше. Спочатку ми дивилися 5D мультфільм, під час якого ми ніби літали за героєм, падали, проривалися і нюхали тисячі троянд. Далі ми каталися на човні з прозорим дном, вивчаючи морський світ і прогулянка самими залами океанаріума. Великі краби нам погрожували помститися за своїх родичів. Суворі акули та ширяючі, немов у повітрі скати ефектно плавали навколо прозорого тунелю. Налюбувавшись апетитною морською живністю, ми вирушили на знаменитий хмарочос Байок Скай для проведення вечірньої трапези.

Байок Скай

Фуршет нереальних розмірів та різноманітності, різних кухонь світу, плавно занурювався в наш організм, було дуже смачно та незабутньо. Оскільки пармезану собі в пасту можна було сипати безлімітно… Під час вечері була крута анімація, спочатку музичний гурт влаштував феєричний концерт черпаками та ложками по каструлях, ефектно танцюючи. Потім до нас підійшов Чарлі Чаплін з невидимим песиком на повідку і показував справді вражаючі карткові фокуси, примовляючи «Меджик-Меджик». Закінчивши трапезу, ми вирушили на 87-й поверх, де був плавно обертовий оглядовий майданчик.

Дивитися на красу вечірнього Бангкока можна було годинами, але оскільки масажні салони працюють лише до першої години ночі, потрібно було поспішити на нічний масаж ніг. Ми побоялися, що після такої великої вечері наше тіло не простить повний масаж.

Варто зауважити, що в Байок Скай після 20:30 настає знижка 50% на вечерю+огляд.

Оглядова екскурсія Бангкоком

Оскільки путівка у нас була без оператора, дикуном, екскурсію собі влаштували самі, тими ж місцями. Сторгувавшись з тук-тукером за 10 бат (0,4$) за годину ми вирушили дивитися визначні пам’ятки міста. У результаті за два долари він нас возив і скрізь чекав сумарно 5 годин. Але, звичайно, треба було заїхати в кілька магазинів, щоб йому штампонули безплатний бензин. Крім різних храмів, лежачого Будди, панорамної «Золотої гори» дуже вразила прогулянка каналами столиці. Вулички крізь нетрі, якими потрібно плисти на швидкісних моторних човнах. На човнах навіть підпливали Тайці, намагаючись продати нам сувеніри. В чиємусь дворику сиділа велика сувора рептилія, мабуть, замість собаки.

За добу ми в Бангкоку адаптувалися повністю, і сміливо пішли гуляти від готелю до центру прямо через темні провулки, на ходу купуючи всяку смакоту на паличках. Прогулялися центром вздовж величних висоток. Наступного дня на нас чекала фінальна пригода.

Аквапарк Siam Park

З ранку почали ловити транспорт, щоб дістатися цього парку. Один тук-тукер погодився нас туди відвезти за невеликі гроші, але попередив, що потрібно заїхати заздалегідь купити квитки в туристік інформейшен. Поки ми купували квитки, він зник у невідомому напрямку, щоправда, забувши взяти з нас гроші. Далі ми їхали із химерним таксистом по паттайській трасі, таксист весь час намагався з нами поговорити тайською, весь час, повторюючи слово “Паттайя” і нервово посмикував рукою. Диким полегшенням був момент приїзду до парку, а не до Паттайї. Він також запропонував нам свої послуги зачекати на нас, але слово «До побачення!» розставило всі крапки над українською “І” та тайською “I”.

Незабутні специфічні відчуття від цієї гірки, після цього на подібних гірках ми ризикнули кататись лише через 10 років)

Незабутньо покатавшись в аквапарку та луна-парку. Ми поговорили з адміністрацією та з’ясували, що до міста можна дістатися не лише за 400 бат на таксі, а й міським автобусом за 14 бат, що ми з радістю й зробили. Благо, нам написали на аркуші паперу зупинку, де нам треба вийти, а то англійською ми довго розмовляли б з кондуктором. Ми були єдиними європейцями у тайському автобусі. Всього 2,5 години шляху та ми знов у центрі столиці. Прощальна вечеря по-тайському, на десерт кавун і кукурудза, і ми вирушаємо в дорогу додому. Дуже зручно, що всього за 90 бат можна вдвох дістатися на метро в аеропорт. Під час нашої подорожі додому нашому багажу настільки сподобався Дубай, що він вирішив там залишитися ще на кілька днів, зіпсувавши цим кілограми фруктів.

Королівство Таїланд залишилося назавжди у наших серцях. Почесні місця зайняли масажі, тайські посмішки, смачна їжа, слони, водоспади, різноманітність екскурсій, національне шоу, трансвестити, а також тропічні фрукти: мангустіни, рамбутани, пітахая, джекфрут, лонгкон, чомпу, кавуни, ананаси, помела, дуріан, манго, холодний кокос, нойна, салак, і багато інших смакот, чиї назви ми вже не пам’ятаємо.

Інформація по туру

Дата подорожі: 30.10.2012 – 14.11.2012
Готелі: Woodlands Hotel + Prince palace. Готелі рекомендуємо.
Тривалість: 14 днів (Паттайя + Бангкок)
Тур агентство в Києві: Pilot.
Тип туру: Окремі авіаквитки, окремо в київському турагентстві готель зі страховкою.
В агентстві відмовилися від: Подарунковий пакет 50$ з людини, трансферів 215$ на двох
Екскурсії: На місці у місцевих.
Авіаквитки: Купували за три місяці до подорожі
Готель: Купували за півтора місяці, підлаштовуючи його під авіаквитки.

Рекомендація: У Бангкоку не обов’язково зупинятися, можна довше бути в Паттайї та побувати на екскурсіях Бангкоком за ті ж гроші. Так буде набагато простіше. Але для екстремалів у Бангкоку зупинитися все-таки варто. Ми не шкодуємо.

Готель вибирали за відгуками з інтернету. У наш готель путівки не продавалися, але на прохання турагентство його для нас забронювало.