Хотілось би написати, що найяскравіша подорож життя на Експо-2020 була наче вчора, але вона була в минулому житті. Це минуле життя було буквально минулого року. Як виглядає новий район Еміратів після проведення виставки? Це питання не виходило з голови, я намагався з’ясувати це через інтернет, але через велику кількість контенту з самого Експо це було неможливо. Я мріяв, що колись ми там побуваємо і дізнаємося яке воно, життя після Експо…
То була хвилинка ностальгії. Шанс доторкнутися до Експо ще раз з’явився дуже неочікувано, чомусь я цей варіант раніше не розглядав. Нам випала пересадка в Дубаї. Та ще й по розміру така, щоб район як раз встигнути побачити. Якщо ви випадково потрапили на цю розповідь, і не в контексті того, чому ми так хотіли побачити ще раз район Експо, то Експо-2020 ми зазвичай описуємо двома словами: “Найкраща подорож”, притому, що Емірати в нашому списку відносяться до однієї з найнецікавіших країн.
Ми прилетіли близько п’ятої вечора. Експо це тепер новий район в Еміратах, який колись спеціально побудували для Всесвітньої виставки. До району прямо з аеропорту їде метро. А ще по дорозі наш готель для ночівлі, тож можна швиденько закинути речі та поїхати далі. Варто було тільки зайти у поїзд і аж мурахи побігли по шкірі, бо диктор сказав магічну фразу – “Ель абублебу дублек… Експо ашрін-ашрін”. Тобто “Двері зачиняються, поїзд прямує до станції Експо-2020”. Ця арабська фраза була гаслом нашої минулої подорожі. Під цю фразу починався кожен день, коли ми їхали на Експо. Їхати треба понад годину, тож запаслися терпінням. Здавалося, що ця година ніколи не закінчиться. Але ось ми нарешті виходимо на рідну і дуже знайому станцію метро.
Мерщій до купола! Ми пришвидшили крок і ось ми знову стоїмо, як в далекому 2022-му році, на вході в район. Купол Васл це головна споруда – флагман виставки.
Це так само як Ейфелева вежа, яка була також побудована спеціально для Експо-1889. Під куполом виставка схоже і не закінчувалася, там зараз різдвяний ярмарок і концерт. Нас одразу зустрів наш старий друг – помаранчевий робот Опті.
Я набрав маму з татом та включив їм пряму трансляцію з під купола, для них подорож до Експо стала не менш значною в житті, ніж для нас. Даша стрибала від радості, якщо минула подорож здавалася фантастичним безтурботним сном, то ця тим паче. Невже ми справді тут? Під куполом взагалі все без змін, галявини із сотнями електронних квітів всі так само магічно сяють. Але що ж за куполом? Ми побігли у сторону фонтану-водоспаду, що має форму кола. Водоспад нас зустрів проєкцією морських хвиль на воду, що стрімко летить униз.
Чарівна музика огортала наші тіла. А шоу, шоу буде? “Так, звичайно, кожні 15 хвилин”. Почалося! Яскраві фарби та відповідні звуки летіли з усіх сторін, я відчуваю себе на початку існування світу, який тільки почав створювати митець! Я скинув взуття і побіг в епіцентр, вода в перемішку з дитячим сміхом і чарівними звуками летіла крізь ноги, це справжній генератор щастя. В цей момент твоє життя на піку радості, на піку прекрасного!
Так терміново треба батькам включити ще одну трансляцію! Шоу тут довгі, хвилин по п’ять. Ці п’ять хвилин життя можна сприймати по різному, для мене це як народитися на цей світ знову. Шоу скінчилося, на водоспаді знову зоряне небо. Дуже цікаво подивитися, що там далі, але водоспад тепер як магніт не відпускає. Ти намагаєшся йти, але траєкторія усе одно далеко не відходить. І тут починається нова мелодія, інше шоу. Біжимо знову в центр. На цей раз серед зоряного неба починає бігти золотий контур різдвяного оленя. І що добре прораховано у водоспаді і під куполом — це музика. Вона тут зроблена так, що вуха отримують найвище задоволення. Тепер ця проєкція оленя здається найкращим, що ти бачиш у світі, водоспад знову почав потужно пускати воду і тепер зорі, олень, вода, ми — все одне ціле.
Який я вдячний долі, що ми побували на Експо-2020, то був один з найкращих тижнів життя. Що тут ще залишилося? І тут на нас чекало не менш приємне відкриття – головні павільйони досі працюють! Можна купити або поштучно вхід, або одразу пропуск в усі павільйони, якщо не помиляюся, то за 120 дирхам (34$). Тож хто пропустив Експо, в майбутньому завжди зможуть прогулятися під коріннями лісу, чи пройтися по дні океану або відправитися в подорож до майбутнього у павільйоні Аліф, також можна перепочити у саду сінгапурських дерев.
Насправді треба ретельно досліджувати, які саме ще павільйони відкриті, бо ми знайшли невеличкий список, а працівник нам назвав трохи інший перелік враховуючи деякі країни. Частина павільйонів закрита або демонтована, ми гуляли і по пам’яті згадували яких країн були які павільйони. І тут ми навіть натрапили на павільйон, що працює прямо серед ночі. Це було дуже неочікувано, це був павільйон Туркменістану. Працівники пояснили, що тепер тут буде тематичний ресторан і власник поцікавився скільки часу ми пробули на Експо, бо він на жаль лише на три місяці тоді приїхав. Що ж говорити про нас, ми на цьому святі життя були лише тиждень… Ми до останніх сил блукали по району вдихаючи атмосферу безтурботного Експо-2020.
Уявляю емоції – це як на машині часу повернутись, скажімо, у випускний чи до першого в житті поцілунку. + ще й це фактично мов два різні життя – до і після.
“Аль абублебу” – от не знаю, чи реготати через твій гумор, чи плакати від ностальгії, чесно))) Знаєш, як гашу ностальгію за ЕКСПО? Згадую, що бургер, трошки більший за маленький і впевнено менший за середній, там коштував чи то 12, чи то 15 доларів))) Але я дуже хотіла їсти, до готелю не дотерплювала (жила в Бурдубаї, щось більше години добиратись), тому уявила, що це золотий батон))) І мені цей бургер вмикає сердитість, яка вимикає ностальгію)))))
В якому районі у вас був готель? І я забула – готель був від авіакомпанії, чи ви самі бронювали?
В Еміратах в цілому дійсно нема де розігнатись, погоджуюсь з тобою, є країни цікавіші і насиченіші – але Боже мій, мене саме в Дубай тягне з нелюдською силою. Я просто урбаніст, от природа мене не так чіпає, як міста, мені треба, щоб навколо мене все рухалось, бігло, переливалось – а Дубай це еталон для урбаніста, та й таке)))
Судячи по всьому, батьки були на ЕКСПО? Теж забула.
Читаю – і дійсно практично нічого не змінилось. Ви квитки купували заздалегідь в неті? Мені один безкоштовний квиток перепав від “Флай Дубай”, вони тоді активно роздавали пасажирам перед ЕКСПО, а ще один віддали туристи, з якими їхала в метро на ЕКСПО і розговорилася. А третій не помню, де доп’яла. Аа! То був День Незалежності, вхід безкоштовний, згадала.
Туристів багато? Український павільйон закритий?
Словом, я ж тоді хотіла навесні поїхати ще раз, не поїхала через… хай не матюкаюся під святим турзвітом))) але ЕКСПО тепер мене дочекається, я вже спокійна)))
Твій робот поставив жирну точку у стійкому де жа вю – прям занесло мене машиною часу з втопленою у підлогу педаллю.
В 2021-му році:
Ми жили недалеко від Експо в Discovery Gardens, нам дуже пощастило що там була чомусь дешева ціна, не від авіакомпанії. Ми квитки на Експо не купували з причини того, що треба було здати три тести на ковід і можна було банально не доїхати до ЕКСПО. Тож ми квитки купили через додаток перед тим як сісти на автобус з Абу-Дабі. То був вже фінал сезону і квитки були єдині, з безлімітною кількістю відвідувань. Я всіх підбивав летіти на Експо ще років зо п’ять до самого Експо, тож батьки були морально налаштовані і навіть мали летіти перед нами, але wizz так переніс рейси, що спочатку полетіли ми, а коли в Києві виходили з літака то у цей самий літак сіли батьки і полетіли. Далі мали летіти наші друзі, але нажаль все зірвалося.
Що до їжі, ми купували в Доміносі піцу і одну картоплю на двох, або їжу в малазійському павільйоні, вона там була недорога. Мама з татом купували піцу в Доміносі і клали зверху ковбасу що привезли з України. Тож так, в плані їжі кожний виживав на Експо як міг))))
Я пам’ятаю що тоді сумнівався чи сідати в літак назад, бо хотілося залишитися жити на тому Експо до самого закриття.
Зараз ми були тільки один вечір, тож точно визначити які саме павільйони вдень відкриті було важко, але український схоже закритий. Людей було багато, бо якраз був під куполом новорічний концерт. А робот той, то так, я дуже зрадів коли його побачив. І у мами було одне з перших питань “А роботи ще їздять?”
Ні-ні, я мала на увазі ваші квитки на ЕКСПО і готель (від авіакомпанії чи ні) в цю найсвіжішу поїздку. Ви, здається, ночували?
Тоді в мене впритик вистачило того ковідного тесту, який робили в аеропорту Дубаю. Здається, зараз в Еміратах зняли всі ковідні обмеження?
До речі, щодо ковіду. Пам’ятаю, в 21-му я прям гортала туди-сюди країни, куди би це змогти поїхати, бо я не вакцинована. Через це Європа була для мене в основному закрита. На той момент не було й близько думок, що світ знову відкриється повноцінно – а тепер глянь, як все помінялось. Нарікала, що не могла в Європу – ну, маю Європу з верхом, і більше нічого))) Думала, що Німеччина з її строгими ковідними обмеженнями для мене, невакцинованої, вже недосяжна – хах, за останні два роки була там чотири рази))) Та бо не можна думати так голосно))))) Прям з цієї секунди буду думати голосно про Дубай – але треба, щоб небо зрозуміло мене правильно і не запроторило гастарбайтером на якусь стройку в Дубай 😀
Зараз жили за свій рахунок в Дейрі, в кімнаті без вікон. Ковідних обмежень вже схоже ніде окрім Китаю немає.
Про гастробайтера то смішно!